Зої Казан

Зої Свікорд Казан народилася 9 вересня 1983 року в Лос-Анджелесі, Каліфорнія, США. Вона виросла в родині сценаристів Ніколаса Казана та Робін Свікорд, онука легендарного режисера Елії Казана та драматурга Моллі Казан. Казан має грецьке (від дідуся по батьковому боку), англійське та німецьке походження, а оригінальне прізвище родини — Казантзоглу. У дитинстві відвідувала приватні школи Wildwood School, Windward School та Marlborough School у Лос-Анджелесі, де проявляла інтерес до театру. У 2005 році вона здобула ступінь бакалавра з театру в Єльському університеті, де брала участь у постановках і почала писати п’єси, що стало основою її подвійної кар’єри акторки та драматурга.

Зої Казан — американська акторка, сценаристка, драматургиня та продюсерка, відома ролями в незалежних драмах, романтичних комедіях та телесеріалах, а також авторськими проектами, що досліджують теми стосунків, сім’ї та жіночої ідентичності. Кар’єру розпочала в 2003 році з ролі у фільмі «Мечоворкувальники та худі чоловіки» (Swordswallowers and Thin Men), а прорив стався з ролі у драмі «Дикуни» (The Savages, 2007) навпроти Лори Лінні та Філіпа Сеймура Гоффмана. Серед найвідоміших робіт — Моллі у «Революційній дорозі» (Revolutionary Road, 2008) з Кейт Вінслет та Леонардо ДіКапріо, Емілі у «Складно» (It’s Complicated, 2009) з Меріл Стріп, головна роль у «Щасливий, дякую, ще більше, будь ласка» (Happythankyoumoreplease, 2010), де також дебютувала як продюсерка. Казан написала та зіграла у романтичній комедії «Рубі Спаркс» (Ruby Sparks, 2012) навпроти Пола Дано, що принесло номінацію на Independent Spirit Award за найкращий сценарій. На телебаченні відзначилася ролями у серіалах HBO «Смерть від нудьги» (Bored to Death, 2010), «Оливові Кіттерідж» (Olive Kitteridge, 2014), «Дюс» (The Deuce, 2017–2019), «Змова проти Америки» (The Plot Against America, 2020) та Netflix «Клікбейт» (Clickbait, 2021). Серед пізніших проектів — Емілі Ґордон у «Великому хворому» (The Big Sick, 2017), роль у «Баладі Бастера Скраггса» (The Ballad of Buster Scruggs, 2018) та Джоді Кантор у «Вона сказала» (She Said, 2022) про розслідування справ Гарві Вайнштейна. Казан також авторка п’єс «Васав» (Absalom, 2009), «Ми живемо тут» (We Live Here, 2011) та «Труди та Макс у коханні» (Trudy and Max in Love, 2014), а в 2024 році зіграла у бродвейській постановці «Сумнів: Парабола» (Doubt: A Parable) навпроти Емі Райан.

Зої Казан номінована на премію Прайм-тайм Еммі за найкращу жіночу роль другого плану в міні-серіалі чи фільмі за «Оливові Кіттерідж» (2014). Вона номінована на Independent Spirit Award за найкращий сценарій за «Рубі Спаркс» (2013). Казан отримала нагороду National Board of Review за найкращий акторський ансамбль за «Складно» (2009). Номінована на Detroit Film Critics Society Award за проривну роль за «Рубі Спаркс» (2012). У театрі номінована на Drama Desk Award за видатну жіночу роль другого плану в п’єсі за «100 святих, яких ви маєте знати» (2015). Отримала Tribeca Film Festival Award за найкращу жіночу роль за «Вибухова дівчина» (The Exploding Girl, 2009). Номінована на Screen Actors Guild Award за видатний ансамбль у кіно за «Великий хворий» (2018). У 2024 році її роль у «Сумніві» принесла номінацію на Tony Award за найкращу жіночу роль другого плану в п’єсі.

Зої Казан походить з династії Голлівуду: батько Ніколас Казан — сценарист і режисер, номінований на Оскар за «Reversal of Fortune» (1990), мати Робін Свікорд — сценаристка та режисерка, номінована на Оскар за «The Curious Case of Benjamin Button» (2008). Дідусь по батьковому боку — легендарний режисер Елія Казан, дворазовий лауреат Оскара, бабуся Моллі Казан — драматургиня, нащадок пасажирів «Мейфлауера». У Зої є сестра Майя Казан, також акторка, знімалася з сестрою у «The Savages» (2007). Родина має грецьке, англійське та німецьке коріння, а оригінальне прізвище — Казантзоглу. З 2007 року Зої у стосунках з актором Полом Дано, з яким познайомилася на п’єсі «Things We Want» (2007); вони не одружені офіційно, але ведуть спільне життя та співпрацюють професійно, зокрема в «Рубі Спаркс» (2012) та «Дикої природи» (Wildlife, 2018), де Дано режисер. У пари двоє дітей: дочка Альма Бей Дано (нар. серпень 2018) та син (нар. жовтень 2022), чиє ім’я не розголошується. Подружжя веде приватне життя в Лос-Анджелесі, балансуючи кар’єру з батьківством, і Казан часто підкреслює підтримку Дано в її творчості. Сестра Майя та родина надихають Зої на теми сім’ї в її п’єсах.

Станом на грудень 2025 року 42-річна Зої Казан активно розвиває кар’єру сценаристки та продюсерки, балансуючи з ролями акторки та материнством, зосереджуючись на проектах з соціальним підтекстом та сімейними темами. Основним фокусом є семичергова міні-серіалізація «Схід від Едему» (East of Eden) Джона Стейнбека для Netflix, де Казан виступає авторкою сценарію, виконавчою продюсеркою та шоураннеркою; зйомки завершилися в березні 2025 року в Новій Зеландії (Окленд, Данідін, Оамару), з Флоренс П’ю в головній ролі Кеті Еймс, Крістофером Ебботтом, Трейсі Леттсом, Мартой Плімптон та Сіараном Гіндсом. Проект, натхненний фільмом дідуся Елії Казана (1955), фокусується на родинній сазі з перспективи жіночого персонажа; прем’єра очікується влітку 2026 року, а Казан у інтерв’ю Netflix Tudum (жовтень 2024) зазначила, що робота над адаптацією — «особистий шокуючий досвід, пов’язаний з родинною спадщиною». У 2024 році вона завершила роль у бродвейській постановці «Сумнів: Парабола» (Doubt: A Parable) Джона Патріка Шенлі навпроти Емі Райан, яка тривала до квітня та принесла номінацію на Tony. Серед недавніх робіт — озвучення у анімаційному «Криптозоо» (Cryptozoo, 2021, дистрибуція триває) та участь у документальних проектах про жіночі історії. Казан готується до прем’єри серіалу «The Plot Against America» ретроспективи на HBO у 2025-му та планує нові п’єси для off-Broadway. Вона активно підтримує жіночі голоси в кіно через Time’s Up та бере участь у благодійних читаннях, натхненна материнством. З Полом Дано подружжя балансує кар’єру з вихованням дочки Альми (7 років) та сина (3 роки), проводячи час у Лос-Анджелесі та подорожуючи. Серед майбутніх планів — можлива режисура п’єси «Після вибуху» (After the Blast, 2017) та колаборація з Дано над новим сценарієм. Казан ділиться досвідом у інтерв’ю Variety (вересень 2025), надихаючи на багатогранність, і не планує повної відставки, фокусуючись на проектах з глибиною та родинним балансом.