Златко Буріч

Златко Буріч народився 13 травня 1953 року в Осиеку, Хорватія (тоді Югославія). Він виріс у творчій атмосфері, де з раннього віку захопився театром, навчаючись у Dramski Studio в Осиеку в 1972 році, де почав кар’єру в югославських театральних та кіно-проектах. У 1970-х і на початку 1980-х Буріч був одним із засновників експериментальної театральної трупи Kugla Glumište в Загребі разом із Željko Zorica-Šiš та Damir Bartol-Indoš, що стало фундаментом його авангардного стилю. У 1981 році переїхав до Данії, де адаптувався до нової культури, отримавши данське громадянство поряд із хорватським, і почав зніматися в данському кіно, будуючи міжнародну кар’єру.

Златко Буріч — хорватсько-данський актор театру, кіно та телебачення, відомий харизматичними ролями антагоністів та складних персонажів у європейському та голлівудському кіно, з акцентом на соціальну сатиру та кримінальну драму. Кар’єру розпочав у 1970-х у югославському театрі, але прорив стався в данському кіно з ролями в трилогії «Пушер» (1996–2005) Ніколаса Віндінґа Рефна, де зіграв наркобарона Міло, що принесло йому культовий статус і Bodil Award. Серед знакових робіт — російський мільярдер Юрій Карпов у катастрофічному блокбастері «2012» (2009) Роланда Еммеріха, Дмитро, вульгарний олігарх у сатирі «Трикутник смутку» (2022) Рубена Естлунда, що виграла Palme d’Or у Каннах, та президент вигаданої країни Борравії Васил Ґуркос у супергеройському фільмі «Супермен» (2025) Джеймса Ґанна. Буріч знявся в понад 80 проектах, включаючи «Блідер» (1999), «Брудні брудні гроші» (2002), «Руморс» (2024) Ґая Маддіна та «Вовки» (2024) з Джорджем Клуні та Бредом Піттом, де зіграв хорватського мафіозі. На телебаченні відзначився в серіалах «Копенгагенський ковбой» (2022), «Майдей» (2021) та «Мовчання» (2017), демонструючи універсальність від незалежних драм до блокбастерів.

Златко Буріч отримав Bodil Award за найкращу чоловічу роль другого плану за «Пушер» (1997). За роль у «Трикутнику смутку» (2022) виграв European Film Award за найкращого європейського актора (2022) та Guldbagge Award за найкращу чоловічу роль другого плану (2023). Номінований на Heart of Sarajevo за найкращу чоловічу роль другого плану за серіал «Мовчання» (2017). Його проекти, як «Трикутник смутку», здобули Palme d’Or у Каннах (2022) та чотири European Film Awards, включаючи найкращий фільм. У 2022 році став першим хорватським актором, номінованим на European Film Award за найкращого актора, перемігши серед Пола Мескала, Едена Дамбріна та інших.

Златко Буріч народився в родині Антуна Буріча, відомого театрального актора, що вплинуло на його вибір кар’єри; деталі про матір не розголошуються, але сім’я мала культурний фон у Югославії. У 1981 році, після переїзду до Данії, одружився з Сонєю Гіндк’єр, з якою має трьох дітей; шлюб розпався, але Буріч зберігає теплі стосунки з нащадками, часто згадуючи їхню підтримку в інтерв’ю. У 1998 році (7 жовтня) одружився з дансько-сербською акторкою Драґаною Мілутінович, з якою познайомився на зйомках і разом понад 27 років; подружжя веде приватне життя, без спільних дітей, але Драґана супроводжує його на прем’єрах. Буріч близький з родиною в Хорватії, включаючи племінників, і підкреслює важливість сім’ї в балансі кар’єри, особливо після довгих зйомок. У 2022 році на European Film Awards подякував дружині та дітям за терпіння під час поїздок. Сім’я мешкає в Данії, де Буріч інвестує в освіту дітей і уникає публічності.

Станом на грудень 2025 року 72-річний Златко Буріч продовжує активну кар’єру, обираючи ролі в блокбастерах та незалежних проектах, балансуючи зйомки з приватним життям у Данії з дружиною Драґаною. У 2025 році його роль президента Васила Ґуркоса у «Супермені» Джеймса Ґанна принесла схвальні відгуки за харизматичного антагоніста, а фільм номінований на Оскар за візуальні ефекти; Буріч з’явився на прем’єрі в Лос-Анджелесі в липні. Раніше, у 2024 році, зіграв хорватського мафіозі Димитрія у екшн-комедії «Вовки» з Клуні та Піттом, що вийшла на Apple TV+ у вересні та зібрала 150 млн доларів, а також загадкового лідера Йонаса Ґлоба у хорор-комедії «Руморс» Ґая Маддіна, прем’єра на Каннах. Серед поточних проектів — головна роль Ніколи Новака у хорватській драмі «Новак» (2025), де грає складного батька в історії про еміграцію, прем’єра очікується на Zagreb Film Festival у листопаді. Буріч готується до зйомок у серіалі «Mamlaket Al Hareer» (2025), арабській драмі про королівські інтриги, та озвучки у анімаційному «Легенди Азії». У листопаді Marvel Studios підтвердила його участь у серіалі «Чудо-людина» (Wonder Man, 2026) на Disney+ як режисера Фон Ковак, з Ях’єю Абдул-Матіном II, прем’єра в січні. Він бере участь у благодійних заходах для хорватських театрів та майстер-класах у LAMDA, ділиться досвідом у інтерв’ю Variety (жовтень 2025), надихаючи молодих акторів. Серед майбутніх планів — можливий сиквел «Пушер» та роль у скандинавському трилері. Буріч планує більше часу з родиною, фокусуючись на проектах з соціальним підтекстом, і не планує відставки, підкреслюючи енергію від співпраці з Ґанном та Маддіном.