Жан-Луї Трентіньян

Жан-Луї Ксав’є Трентіньян (Jean-Louis Xavier Trintignant) народився 11 грудня 1930 року в місті Пйоланк (Piolenc), департамент Воклюз, регіон Прованс, Франція. Він виріс у заможній родині промисловця, де з дитинства мріяв стати автогонщиком, як його дядько Моріс Трентіньян. У 19 років, після перегляду вистави «Скупий» Мольєра, змінив плани та вступив до Інституту вищих кінематографічних студій (IDHEC) у Парижі. Почав акторську кар’єру в театрі 1951 року, а в кіно дебютував 1955-го. Жан-Луї Трентіньян помер 17 червня 2022 року в своєму будинку в Коллас (Collias), Франція, у віці 91 року від ускладнень, пов’язаних з раком простати та погіршенням здоров’я.

Жан-Луї Трентіньян — легендарний французький актор театру та кіно, один з найяскравіших представників Нової хвилі. Він зіграв понад 150 ролей у фільмах. Найвідоміші: коханий Бріджит Бардо в «І Бог створив жінку» (1956), гонщик у романтичному хіті «Чоловік і жінка» (1966) Клода Лелуша, політик у політичному трилері «Z» (1969) Коста-Гавраса, конформіст у «Конформіст» (1970) Бернардо Бертолуччі, інтроверт у «Моя ніч у Мод» (1969) Еріка Ромера. У пізній період блискуче зіграв у «Амур» (2012) Міхаеля Ганеке (премія «Сезар» за найкращу чоловічу роль) та його сиквелі «Happy End» (2017). Також знявся в «Трьох кольорах: Червоний» (1994) Кшиштофа Кесьльовського. Його стиль — стриманий, інтроспективний, з глибиною емоцій та нюансами.

Жан-Луї Трентіньян отримав премію «Сезар» за найкращу чоловічу роль за фільм «Амур» (2013). Номінований на «Оскар» (за найкращий іноземний фільм як актор у «Z», 1969) та інші премії. Має численні нагороди Каннського кінофестивалю (включаючи приз за найкращу чоловічу роль у «Амур»), Берлінського та Венеційського фестивалів. Отримав почесний «Золотий ведмідь» Берлінале (2003) за внесок у кіно, а також французький Орден Почесного легіону. Його фільми неодноразово відзначалися преміями BAFTA, «Сезар» та міжнародними фестивалями. Визнаний одним з найкращих французьких акторів XX–XXI століть.

Жан-Луї Трентіньян був одружений тричі. Перший шлюб — зі Стефан Одран (1954–1956). Другий — з режисеркою Надін Трентіньян (Марканд, 1960–1976), від якої мав трьох дітей: дочку Марі Трентіньян (акторку, 1962–2003, трагічно загинула від побиття), дочку Полін (померла немовлям у 1969 році від раптової дитячої смерті) та сина Венсана Трентіньяна (актора та режисера). Третій шлюб — з колишньою автогонщицею Маріан Гепфнер (Marianne Hoepfner) з 2000 року до його смерті 2022-го. Вона була поруч з ним у останні роки, коли він втрачав зір і здоров’я. Родина пережила трагедії, зокрема смерть дочки Марі, яка глибоко вплинула на актора. Він зберігав приватність, але близькі підтримували його в кар’єрі та житті.

Жан-Луї Трентіньян пішов з життя 17 червня 2022 року в своєму будинку в Коллас, Франція, у віці 91 року. Станом на січень 2026 року він уже понад три роки як помер, але його спадщина залишається живою: фільми «Чоловік і жінка», «Амур», «Конформіст» та інші регулярно переглядають, входять до списків найкращих стрічок Нової хвилі та сучасного кіно. У 2019 році вийшов останній фільм за його участю — «Найкращі роки життя» Клода Лелуша (сиквел «Чоловік і жінка»). Його згадують як ікону французького кіно, майстра стриманих емоцій. Дружина Маріан Гепфнер та син Венсан продовжують зберігати пам’ять про нього. Фільми з Трентіньяном доступні на платформах, а його ролі вивчають у кіношколах. Вічна пам’ять великому актору.