Жан Кокто

Жан Кокто (повне ім’я Жан Моріс Ежен Клеман Кокто) народився 5 липня 1889 року в Мезон-Лаффіт поблизу Парижа в заможній буржуазній родині. Його батько Жорж Кокто покінчив життя самогубством, коли Жану було дев’ять років, після чого хлопчика виховувала мати Євгенія. З юних років Кокто виявляв талант до літератури та мистецтва, швидко ставши частиною паризьких літературних салонів. Він був одним із найяскравіших представників авангарду XX століття, який працював у багатьох жанрах: поезія, проза, театр, кіно, живопис і графіка. Кокто помер 11 жовтня 1963 року в Мійї-ла-Форе від серцевого нападу у віці 74 років.

Жан Кокто — французький поет, письменник, драматург, режисер, художник і сценарист, відомий як універсальний митець, який поєднував класичні міфи з модернізмом. Найвідоміші його твори — роман «Діти страшні» (Les Enfants terribles), фільми «Кров поета» (Le Sang d’un poète), «Красуня і чудовисько» (La Belle et la Bête) та «Орфей» (Orphée). Він створив сюрреалістичні кінострічки, оформляв балети для Сергія Дягілєва, малював фрески в каплицях і працював з такими митцями, як Пабло Пікассо. Кокто часто знімав свого партнера Жана Мере в головних ролях і залишив значний слід у французькому авангардному мистецтві.

Жан Кокто був удостоєний звання командора Легіону Пошани, обраний членом Французької академії (1955) та Королівської академії Бельгії. Він отримав численні нагороди на кінофестивалях, зокрема в Каннах і Венеції, а також почесний докторський ступінь Оксфордського університету. Його фільми відзначалися призами Луї Делюка та іншими престижними кінонагородами Франції.

Жан Кокто народився в родині Жоржа Кокто та Євгенії Лекомт. У нього були старші брат і сестра — Поль і Март. Батько покінчив життя самогубством у 1898 році. Кокто ніколи не був одружений і дітей не мав, але у 1947 році офіційно всиновив художника Едуара Дерміта (Дуду), який став його найближчим супутником і спадкоємцем. Серед найважливіших стосунків — тривалі романи з поетом Раймоном Радіге та актором Жаном Мере. Кокто тримав особисте життя доволі закритим, хоча його стосунки з чоловіками були відомі в артистичних колах Парижа.

Жан Кокто помер 11 жовтня 1963 року і більше не створює нові твори. Його остання робота — оформлення каплиці Сен-Блез-де-Сімпл у Мійї-ла-Форе, де він і похований. Сьогодні Кокто вважається класиком французького авангарду: його фільми регулярно реставрують і показують на фестивалях, поезію та романи перевидають, а фрески й малюнки зберігаються в музеях. Будинок-музей у Мійї-ла-Форе та Вілла Санто-Соспір продовжують приваблювати шанувальників. Спадщина митця впливає на сучасних режисерів, поетів і художників у всьому світі.