Жак Одіар

Жак Одіар народився 30 квітня 1952 року в Парижі, Франція. Він син відомого сценариста та режисера Мішеля Одіара та Марі-Крістін Гібер. Спочатку планував стати викладачем літератури, вивчав філософію та літературу в Сорбонні, але не завершив навчання, обравши кіно. Дитинство пройшло в творчій атмосфері кінематографічної родини, що вплинуло на його подальшу кар’єру.

Жак Одіар — французький кінорежисер, сценарист і продюсер, один з найвизначніших майстрів сучасного французького кіно. Він відомий гострими драмами, трилерами та жанровими експериментами. Дебютував як режисер фільмом «Дивися, як падають люди» (1994). Проривом стали стрічки «І моє серце завмерло» (2005), «Пророк» (2009), «Іржа та кістка» (2012), «Діпан» (2015, Золота пальмова гілка в Каннах). Серед інших робіт — «Брати Сістерс» (2018, англомовний вестерн) та мюзикл «Емілія Перес» (2024) з Зої Салдана, Селеною Гомес та Карлою Софією Гаскон. Одіар часто досліджує теми ідентичності, злочинності, насильства та людської трансформації, співпрацюючи з провідними акторами.

Жак Одіар — рекордсмен за кількістю індивідуальних перемог на премії Сезар (13 з 1995 по 2025 рік), включаючи тричі найкращий фільм, режисер та сценарій. Він має Золоту пальмову гілку Канн за «Діпан» (2015), Приз журі за «Емілія Перес» (2024), BAFTA, Золоті глобуси та номінації на Оскар (включаючи 2025 за «Емілія Перес» — найкращий режисер, адаптований сценарій, оригінальна пісня). Фільм «Емілія Перес» здобув численні нагороди, зокрема на European Film Awards 2024 (найкращий фільм, режисер, сценарій) та Золоті глобуси.

Батько — Мішель Одіар, легендарний французький сценарист і режисер. Мати — Марі-Крістін Гібер. Дядько працював продюсером, родина глибоко пов’язана з кіно. Жак Одіар був одружений з французькою режисеркою та сценаристкою Маріон Верну (Marion Vernoux), з якою познайомився в професійному середовищі. У пари троє дітей. Шлюб тривав певний час, але пізніше розпався. Режисер веде приватне особисте життя, рідко ділиться деталями про родину в інтерв’ю, фокусуючись на творчості. Він підтримує близькі стосунки з дітьми та колишньою дружиною в професійній сфері.

Станом на грудень 2025 року Жак Одіар перебуває на піку слави завдяки успіху фільму «Емілія Перес» (2024), який отримав 13 номінацій на Оскар (найкращий фільм, режисер, акторка тощо), перемоги на Золотих глобусах, European Film Awards та Каннському фестивалі. Фільм став сенсацією, викликавши дискусії про репрезентацію та жанрові експерименти, і залишається одним з головних претендентів на Оскар 2025. Одіар продовжує жити в Парижі, уникає надмірної публічності, але активно бере участь у промоції стрічки. Майбутні проекти не анонсовані детально, але режисер відомий несподіваними жанровими поворотами — фанати чекають на нові роботи в 2026–2027 роках. Він також підтримує молоде французьке кіно та бере участь у фестивальних журі.