Юрій Яковлєв

Юрій Яковлєв — один із найвидатніших та найелегантніших акторів радянського та російського кінематографа і театру. Народився 25 квітня 1928 року в родині юриста, і хоча на початку шляху його не прийняли до ВДІКу через «нефотогенічність», він зумів вступити до Щукінського училища. Його аристократична зовнішність та унікальний тембр голосу швидко зробили його зіркою Театру імені Вахтангова.

Світову славу акторові принесли ролі в шедеврах Ельдара Рязанова та Леоніда Гайдая, зокрема незабутній образ Іполита в «Іронії долі» та подвійна роль царя Івана Грозного й управдома Бунші. Він блискуче втілив князя Мишкіна у фільмі «Ідіот», продемонструвавши глибину свого драматичного таланту. Яковлєв однаково органічно виглядав як у комедійних перевтіленнях, так і в складних психологічних образах світової класики.

За видатний внесок у мистецтво актор був удостоєний звання Народного артиста СРСР у 1976 році. Він став лауреатом Державних премій СРСР та Російської Федерації, а також кавалером Ордена Леніна та Ордена «За заслуги перед Вітчизною». Театральна спільнота неодноразово відзначала його преміями «Кришталева Турандот» та «Золота маска» за вірність сцені.

Юрій Васильович був одружений тричі, і всі його діти пішли творчим шляхом. Від першого шлюбу з Кірою Мачульською у нього народилася донька Олена, яка стала відомою актрисою театру і кіно. Другою дружиною була Катерина Райкіна, у цьому союзі народився син Олексій, який також випробував себе в акторстві та бізнесі. Найдовший шлюб, що тривав понад сорок років, був з Іриною Сергеєвою, у якому народився син Антон, відомий сьогодні як успішний режисер та сценарист.

Юрій Яковлєв пішов із життя 30 листопада 2013 року, проте його творчий спадок залишається актуальним і сьогодні. Останньою великою появою на екрані стала роль постарілого Іполита у продовженні «Іронії долі», що стало символічним прощанням актора з глядачем. Його голос продовжує звучати в класичних мультфільмах та аудіокнигах, які люблять мільйони. Театр імені Вахтангова береже пам’ять про свого провідного артиста, проводячи вечори пам’яті та ретроспективи його вистав.