Юрій Цуріло

Юрій Миколайович Цуріло народився 3 вересня 1945 року в селі Кочубіївка, Одеська область, Українська РСР (нині Україна). Виріс у родині військового, рано переїхав до Москви. У 1969 році закінчив Театральне училище імені Б. В. Щукіна (майстерня Йосипа Рапопорта). З 1969 року працює в Театрі імені Вахтангова, де став одним із провідних акторів. Почав зніматися в кіно з початку 1970-х, швидко став затребуваним характерним актором. З 1990-х років активно працює в російському та українському кінематографі. Йому 80 років, і він продовжує зніматися в епізодичних та другорядних ролях.

Юрій Цуріло найбільш відомий ролями в історичних, військових та пригодницьких фільмах. Серед знакових робіт — роль генерала Кутузова в серіалі «Війна і мир» (2007), адмірала Колчака в «Адміралъ» (2008), Сталіна в «Диверсант» (2004), маршала Жукова в «В августе 44-го» (2001), а також ролі в «Сікірі», «Волкодав з роду Сірих Псів», «Біле сонце пустелі» (епізод), «Сікіра», «Тарас Бульба», «Адміралъ», «Батальйони просять вогню», «Волкодав», «В августе 44-го». Часто грає високопоставлених військових, генералів, лідерів чи авторитетних фігур. Його акторська манера — потужна, харизматична, з глибоким голосом та виразною мімікою. Знявся в понад 150 фільмах і серіалах, ставши одним із найвідоміших «генералів» російського кіно.

Народний артист Російської Федерації (1994). Заслужений артист РРФСР (1989). Лауреат Державної премії Російської Федерації (2003) за внесок у розвиток театрального мистецтва. Має численні театральні нагороди Театру імені Вахтангова та відзнаки за ролі в кіно. Його роботи в «Адміралъ», «В августе 44-го» та інших фільмах отримували високі оцінки критиків і глядачів. Не має великих міжнародних премій, але вважається класиком радянського/російського характерного кіно.

Юрій Цуріло був одружений з актрисою театру та кіно Тетяною Цуріло (дівоче прізвище не розголошується широко). У шлюбі народилася донька Марія Цуріло, яка також стала актрисою та працює в Театрі імені Вахтангова разом з батьком. Про інших дітей чи онуків публічної інформації мало — актор тримає сімейне життя в приватності. Він часто згадує доньку в інтерв’ю як свою головну гордість і підтримку. Родина живе в Москві, де Юрій продовжує працювати в театрі. Після розлучення чи вдівства (точні дані не афішуються) він не робив нових публічних заяв про шлюб.

Станом на січень 2026 року Юрію Цуріло 80 років, і він продовжує працювати в Театрі імені Вахтангова, де грає в класичних виставах («Маскарад», «Євгеній Онєгін» тощо). У кіно знімається рідше, але з’являється в епізодичних ролях у серіалах та фільмах («Слово пацана. Кров на асфальті» — епізод, «Справа лікарів», «Слово пацана»). У 2025 році взяв участь у ювілейному вечорі Театру Вахтангова та отримав теплі вітання від колег. Активний у соцмережах мало, але з’являється в інтерв’ю та на телебаченні. Живе в Москві, фокусується на театрі та здоров’ї. Планує продовження роботи в Театрі імені Вахтангова та, можливо, епізодичні ролі в історичних проєктах. Його фільми досі транслюються на російському телебаченні та платформах, а ролі генералів і маршалів залишаються класикою.