Юрій Феліпенко

Юрій Сергійович Феліпенко народився 8 травня 1993 року в Запоріжжі, Україна.
Він був українським актором театру та кіно, а також військовослужбовцем Збройних сил України.
Трагічно загинув 14 червня 2025 року на фронті під час російсько-української війни у віці 32 років.

Юрій Феліпенко — актор Київського академічного драматичного театру на Подолі з 2016 року, де зіграв понад 20 ролей у виставах, таких як «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Сірі бджоли», «Імітація».
У кіно дебютував у 2014 році в серіалі «Повернення Мухтара-9».
Найвідоміші ролі — Андрій Потапенко в серіалі «Колір пристрасті» (2020), участь у «Обіцянка Богу» (2023), «Окуповані» (2023), «Відділ 44», «Що робить твоя дружина?».
Він служив у батальйоні ударних БпАК «Ахіллес» 92-ї ОШБр з квітня 2024 року, раніше був у теробороні Києва та волонтерив.
Його називали талановитим і доброю людиною, символом нового покоління українських акторів.

Юрій Феліпенко не мав широко відомих індивідуальних нагород за акторську діяльність.
Його робота в театрі та кіно отримувала позитивні відгуки від колег і глядачів.
Посмертно його вшанували як героя України за службу в ЗСУ.

Юрій Феліпенко народився в Запоріжжі, деталі про батьків не публікувалися широко.
У червні 2024 року одружився з ведучою та блогеркою Катериною Мотрич, яка повідомила про його загибель.
Пара не мала дітей.
Катерина часто ділилася спогадами про нього в соцмережах, підкреслюючи його доброту та патріотизм.
Юрій був близький з колегами по театру, яких вважав другою сім’єю.
Родина та друзі організували прощання в Театрі на Подолі та Михайлівському соборі в Києві.

Юрій Феліпенко загинув 14 червня 2025 року в бою на фронті.
Прощання відбулося 19 червня 2025 року в Києві: спочатку в Театрі на Подолі, де він працював, потім у Михайлівському соборі.
Колеги, друзі та зірки українського шоу-бізнесу (Анна Саліваночук, Маша Єфросініна, Тарас Цимбалюк та інші) висловили глибокий сум і шану.
Його пам’ять вшановують як актора та героя: згадують у медіа, театральних колах і військових звітах.
Спадщина Юрія — ролі в театрі та кіно, а також приклад патріотизму та самопожертви.
У 2025 році його ім’я стало символом втрат культурної спільноти України через війну.