Юнфат Чоу

Юн-Фат Чоу народився 18 травня 1955 року на острові Ламма, Гонконг, Британська колонія. Виріс у бідній фермерській родині в громаді без електрики, де прокидався на світанку, щоб допомагати матері продавати трав’яний желе та чай-пудинг на вулицях, а вдень працював у полях. Коли йому виповнилося десять, сім’я переїхала до Коулуна, де в 17 років він покинув школу, щоб підтримувати родину підробітками: носильщиком, листоношею, продавцем камер і таксистом. У 1973 році, у 18 років, відгукнувся на оголошення про кастинг TVB і вступив до акторської програми, що стало початком його кар’єри.

Юн-Фат Чоу — гонконгський актор і режисер, один з найвпливовіших зірок азійського кіно, відомий своєю версатильністю в жанрах від екшну та мелодрами до комедії та історичної драми. Кар’єру розпочав у 1970-х на телебаченні TVB, де знявся в понад 100 серіалах, набувши популярності ролями в драмах «Вбивця» (1976) та «Готель» (1976). Прорив у кіно стався з ролями в гангстерських фільмах Джона Ву: «Кращий завтра» (1986), «Кращий завтра 2» (1987), «Вбивця» (1989), «Одного разу злодій» (1991) та «Жорстке варення» (1992), які зробили його мегазіркою Азії та вплинули на голлівудські екшни. Серед найвідоміших проектів — романтичні драми «Осіння казка» (1987) та «Все про Ах-Лона» (1989), комедія «Бог гравців» (1989), історичний епік «Пригніть тигра, сховайте дракона» (2000), голлівудські «Замінники вбивць» (1998), «Корупціонер» (1999), «Анна і король» (1999), «Пірати Карибського моря: На краю світу» (2007), «Прокляття золотої квітки» (2006), «Нехай летять кулі» (2010), «Від Веґаса до Макао» (2014) та «Проект Ґутенберґ» (2018). Загалом, знявся в понад 100 фільмах, часто граючи чесних, але суворих героїв — від копів до злочинців. Чоу також озвучив персонажів у відеогрі «Stranglehold» (2007) та знявся в комерційних роликах. Його стиль — харизматичний, атлетичний і емоційно глибокий, що зробило його іконою “героїчного кровопролиття” в гонконгському кіно.

Юн-Фат Чоу — лауреат трьох Гонконзьких кінопремій за найкращу чоловічу роль (1987 — «Кращий завтра», 1988 — «Місто у вогні», 1990 — «Все про Ах-Лона»); двох Золотих коней за найкращого актора (1985 — «Гонконг 1941», 1987 — «Осіння казка»); Золотого ангела за найкращу чоловічу роль на Китайсько-американському кінофестивалі (2019 — «Проект Ґутенберґ»); Азійського кінематографіста року на 28-му Пусанському міжнародному кінофестивалі (2023). Отримав Почесного феллоу Гонконзької академії виконавських мистецтв (1999), Почесного доктора літератури від Сіті-університету Гонконгу (2001) та Доктора гуманітарних наук honoris causa від Гонконзького баптистського університету (2021). Номінований на 12 Гонконзьких кінопремій, Золотий кінь (1985) та Азійсько-Тихоокеанський кінофестиваль (1984).

Юн-Фат Чоу народився в бідній родині: батько Чоу Юн-ван працював на танкері Shell Oil Company, мати Чан Лай-фон — прибиральницею та фермеркою овочів на острові Ламма. Батько помер рано, і Чоу з дитинства допомагав матері, що сформувало його скромний характер. Деталі про братів чи сестер не розголошуються в публічних джерелах; актор тримає родинне минуле в приватності. Одружувався двічі: першим шлюбом у 1983 році з акторкою Кандіс Ю з Asia Television, який тривав лише дев’ять місяців. З 1986 року одружений з сингапурською акторкою Джасмін Тан, з якою познайомився в театральних колах; подружжя разом понад 39 років і не має дітей — у 1991 році зазнали втрати ще ненародженої доньки та вирішили не мати більше. У Чоу є хрещениця Селін Нґ, колишня дитяча модель, яку він вважає частиною родини. Подружжя проживає в Гонконзі, де Джасмін підтримує його кар’єру та благодійність; у 2018 році вона розкрила, що їхній статок сягає 5,6 млрд HKD, 99% з якого Чоу планує заповісти на благодійність. Загалом, шлюб з Джасмін — стабільна опора, з акцентом на скромне життя та сімейні цінності.

Наразі Юн-Фат Чоу, якому виповнилося 70 років у травні 2025-го, продовжує активну кар’єрну діяльність, поєднуючи зйомки з благодійністю та здоровим способом життя, проживаючи в Гонконзі з дружиною Джасмін Тан. У 2025 році він знявся в екшн-комедії «Детектив Чайнатаун 1900», де зіграв ключову роль, прем’єра якої відбулася влітку та отримала позитивні відгуки за його харизму. У листопаді Чоу повернувся на сцену MAMA Awards як презентатор, вручивши нагороду Artist of the Year G-Dragon після хвилини мовчання за жертвами пожежі в Гонконзі, що стало емоційним моментом і підкреслило його статус ікони. Актор провів 70-річчя, бігаючи з друзями-акторами, як Майкл Мью, та святкуючи з родиною, розділивши пиріг з довголіття з собакою. У лютому фінішував у гонконгському напівмарафоні за 2 години 24 хвилини, демонструючи пристрасть до бігу. У липні відвідав Сінгапур на Star Awards 2025, де насолоджувався місцевими делікатесами, як бак кут тех і кая-тост. Щодо майбутніх проектів, Чоу анонсував участь у продовженні «Від Веґаса до Макао» та режисерських роботах у своїй компанії 300 Pistolas, фокусуючись на класичних постановках. Він планує пожертвувати 99% статку на благодійність після смерті, підтримуючи освіту та медицину, та активно критикує соціальні проблеми, як Umbrella Movement 2014-го. Чоу веде скромне життя, користуючись громадським транспортом і вуличною їжею, надихаючи фанатів на гуманізм. Загалом, попри вік, його кар’єра триває без пауз, з акцентом на глобальні проекти та культурний вплив.