Юл Бріннер

Юл Бріннер (справжнє ім’я Юлій Борисович Брінер) народився 11 липня 1920 року у Владивостоці в родині інженера швейцарсько-монгольського походження Бориса Брінера та матері Марії (Марії Благавидової). Дитинство пройшло в Китаї та Франції після еміграції сім’ї через революцію та громадянську війну. Спочатку працював цирковим акробатом, але після травми перейшов до акторства. Переїхав до США в 1940-х, де здобув славу на Бродвеї та в Голлівуді. Помер 10 жовтня 1985 року в Нью-Йорку від раку легенів у віці 65 років, будучи завзятим курцем і активним борцем проти куріння в останні роки.

Юл Бріннер — легендарний актор російсько-американського походження, ікона 1950–1970-х років, відомий своїм лисим черепом (який став його фірмовим знаком після ролі в «Королі та я») та харизматичним голосом. Найбільшу славу здобув роллю короля Сиаму в мюзиклі «Король та я» (Бродвей 1951, фільм 1956, понад 4000 виступів), за яку отримав Оскар та Тоні. Запам’ятався ролями у «Десяти заповідях» (Рамзес II), «Сімох чудових» (Кріс Адамс), «Анастасії», «Тарантул», «Вестворлд» (робот-ковбой). Його стиль — інтенсивний, авторитарний, екзотичний — зробив його зіркою історичних драм, вестернів та наукової фантастики.

У 1957 році отримав Оскар за найкращу чоловічу роль у фільмі «Король та я». Раніше виграв Тоні за найкращу роль другого плану в мюзиклі «Король та я» (1952). Також мав спеціальний Тоні (1985) за повернення до ролі короля, зірку на Алеї слави в Голлівуді (1960). Його внесок у театр та кіно високо цінується, він входить до списку акторів з Triple Crown of Acting (Оскар + Тоні + Еммі, хоча Еммі не мав, але мав інші визнання).

Був одружений чотири рази: перша — актриса Вірджинія Гілмор (1944–1960, син Юл «Рок» Бріннер-молодший, історик та письменник); друга — модель Доріс Клейнер (1960–1967, донька Вікторія, бізнесвумен); третя — Жаклін Тіон де ла Шом (1971–1981, усиновлені доньки Міа та Мелоді з В’єтнаму); четверта — балерина Кеті Лі (1983 до смерті). Також мав доньку Ларк від позашлюбного зв’язку з Френкі Тілден. Особисте життя було бурхливим, з численними романами (Марлен Дітріх, Джуді Гарленд, Інгрід Бергман тощо), але сім’я залишалася важливою частиною його життя. Батько — Борис Брінер, мати — Марія.

Юл Бріннер помер 10 жовтня 1985 року в Нью-Йорку від раку легенів. Останні роки активно грав короля в «Королі та я» на Бродвеї (до 1985-го), знімався в епізодах та виступав проти куріння (зняв антинікотинову рекламу після діагнозу). Нових чи майбутніх проектів немає, оскільки він пішов з життя понад 40 років тому. Його спадщина жива: роль короля Сиаму вважається класикою театру та кіно, фільми «Сім чудових», «Десять заповідей», «Вестворлд» регулярно переглядаються. Документальні фільми, книги (зокрема спогади сина Рока) та ретроспективи продовжують виходити, а його образ лисого харизматичного лідера вплинув на поп-культуру. Похований у Франції.