Йоджі Ямада

Йодзі Ямада (яп. 山田 洋次) народився 13 вересня 1931 року в Тойонаці, префектура Осака, Японія. З дитинства жив у Даляні (Китай) через роботу батька інженером на Південно-Маньчжурській залізниці. Закінчив Токійський університет у 1954 році, після чого приєднався до студії Shochiku як асистент режисера. Дебютував як режисер у 1961 році фільмом «Nikai no Tanin». За понад 60 років кар’єри зняв 91 фільм, ставши одним із найвпливовіших японських режисерів.

Йодзі Ямада — легендарний японський режисер і сценарист, найбільш відомий серією з 50 фільмів «Otoko wa Tsurai yo» (Тора-сан, 1969–2019), яка потрапила до Книги рекордів Гіннеса як найдовша серія з одним актором. Також створив самурайську трилогію: «Сутінковий самурай» (2002, номінація на «Оскар»), «Прихований клинок» (2004) та «Честь самурая» (2006). Його фільми присвячені повсякденному життю звичайних японців, сімейним цінностям і соціальним змінам. Серед інших відомих робіт — «Жовта хустинка щастя» (1977), «Де весна приходить пізно» та «Що за чудова сім’я!».

Йодзі Ямада чотири рази отримував Japan Academy Film Prize за найкращий фільм. Серед нагород: Орден культури (2012), Медаль з пурпуровою стрічкою, Премія Асахі, Премія Кікуті Кана, звання Почесного громадянина Токіо (2014) та Person of Cultural Merit (2004). У 2025 році на 38-му Токійському міжнародному кінофестивалі отримав Lifetime Achievement Award за внесок у японське кіно. Його фільми неодноразово номінувалися на міжнародні премії, зокрема «Сутінковий самурай» — на «Оскар».

У 1955 році Йодзі Ямада одружився з Йошіє Ямада, з якою познайомився під час навчання в університеті. Подружжя разом уже понад 70 років. Інформація про дітей та інших членів родини тримається в таємниці — режисер рідко коментує особисте життя, зосереджуючись на творчості. Сімейні теми часто присутні в його фільмах як відображення японських традицій і цінностей.

У 94 роки (станом на 2025–2026) Йодзі Ямада продовжує активно працювати. У 2025 році вийшов його 91-й фільм «Tokyo Taxi» (з Чієко Байшо та Такуєю Кімурою), прем’єра якого відбулася на Токійському міжнародному кінофестивалі як центральний фільм. Стрічка також відібрана для показу на IFFR 2026. Режисер отримав Lifetime Achievement Award на TIFF 2025 і продовжує брати участь у фестивалях, обговорювати підтримку японського кіно державою та надихати молодих кінематографістів. Його творча енергія залишається незмінною, а фільми й надалі розповідають про радість життя та людські стосунки.