Єжи Штур

Єжи Штур — видатний польський актор театру та кіно, режисер, сценарист і педагог, який народився 18 квітня 1947 року в Кракові. Він здобув філологічну освіту в Ягеллонському університеті, а згодом закінчив Державну вищу театральну школу в Кракові, де пізніше став професором і ректором. Його творчий шлях розпочався на сцені Старого театру в Кракові, де він швидко став одним із провідних артистів свого покоління.

Світову славу актор здобув завдяки головній ролі Макса у культовій комедії Юліуша Махульського «Секс-місія» (у радянському прокаті «Нові амазонки»). Він був улюбленим актором режисера Кшиштофа Кесльовського, знявшись у його шедеврах «Кіноаматор» та «Три кольори: Білий». Окрім акторства, Єжи Штур прославився як талановитий режисер фільмів «Любовні історії» та «Тиждень із життя чоловіка». Також він подарував свій голос Ослу в польському дубляжі мультфільму «Шрек», що стало еталоном озвучування.

Протягом своєї багаторічної кар’єри Єжи Штур отримав численні міжнародні нагороди, зокрема призи на Венеціанському кінофестивалі за режисуру та сценарії. Він є лауреатом італійських премій «Давид ді Донателло» та «Срібна стрічка» за внесок у кінематограф. У рідній Польщі він неодноразово отримував премію «Орли» та був нагороджений Командорським хрестом із зіркою Ордена Відродження Польщі. Його внесок у європейську культуру вважається неоціненним.

Єжи Штур народився в родині з глибоким австрійським корінням, що оселилася в Кракові ще в XIX столітті. З 1971 року він перебуває у щасливому шлюбі з Барбарою Штур, яка є професійною скрипалькою. У подружжя двоє дітей: син Мацей Штур, який став одним із найпопулярніших польських акторів сучасності, та донька Маріанна. Родина Штурів є справжньою творчою династією, яка користується величезною повагою в Польщі. Актор завжди наголошував на важливості сімейної підтримки, особливо під час боротьби з важкими хворобами.

Зараз Єжи Штур продовжує займатися творчою та викладацькою діяльністю, хоча й дещо сповільнив темп через стан здоров’я. Він бере участь у театральних постановках як режисер та актор, а також пише мемуари, які стають бестселерами в Польщі. Останніми роками він часто співпрацює з італійськими кінематографістами, зокрема з Нанні Моретті у фільмі «Habemus Papam». Актор залишається активним громадським діячем, висловлюючись на важливі соціальні теми. Його майбутні проекти пов’язані з розвитком театральної школи та підтримкою молодих кінорежисерів.