Євгенія Кононенко

Євгенія Кононенко народилася 17 лютого 1959 року в Києві, Україна. Вона виросла в родині викладачки латинської мови. Закінчила механіко-математичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1981) та французьку філологію Київського інституту іноземних мов (1994). Працює науковою співробітницею Українського центру культурних досліджень, є членкинею Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників.

Євгенія Кононенко відома як сучасна українська письменниця, поетеса, прозаїкиня, есеїстка, дитяча письменниця та перекладачка. Вона авторка численних новел, оповідань, повістей, романів та есеїв, які порушують теми історії, пам’яті, родинних таємниць і сучасного українського суспільства. Перекладає з французької та англійської мов. Її твори перекладені кількома мовами, а сама письменниця вважається однією з найяскравіших представниць жіночої прози в сучасній українській літературі.

Євгенія Кононенко має низку національних літературних премій, зокрема премію імені Олени Теліги та інші відзнаки за прозу і переклади.

Євгенія Кононенко походить із київської родини, де мати викладала латинську мову. Вона має двох дітей — доньку Анну та сина Вадима. Син Вадим у 2022 році пішов добровольцем на фронт. Письменниця рідко розкриває деталі особистого життя, зосереджуючись у публічному просторі на творчості та культурних питаннях. Інформація про чоловіка або партнера публічно не акцентується.

Наразі Євгенія Кононенко продовжує активно творити та працювати в Українському центрі культурних досліджень у Києві. Вона пише нові книги, есеї, займається перекладами та популяризацією української літератури. У 2026 році письменниця залишається важливою голосою сучасної української культури, беручи участь у літературних подіях, дискусіях про війну, пам’ять і ідентичність. Її твори продовжують видаватися, вивчатися в університетах і привертати увагу читачів як в Україні, так і за кордоном.