Євген Сивокінь

Євген Якович Сивокінь народився 7 травня 1937 року в місті Київ, Україна. Він виріс у родині архітектора в повоєнний період, з раннього віку виявляв інтерес до мистецтва та графіки. Після закінчення Київської художньої середньої школи імені Т. Г. Шевченка вступив до Київського державного художнього інституту, де у 1965 році здобув спеціальність художника-графіка. Цей етап став фундаментом для його довгої кар’єри в анімаційному кіно.

Євген Сивокінь — видатний український режисер, художник-мультиплікатор і сценарист анімаційного кіно, один із класиків української анімації. Він працював на студії “Київнаукфільм” та “Укранімафільм” з 1960 року, брав участь у створенні понад 50 фільмів як художник, аніматор і постановник. Найвідоміші режисерські роботи — “Засипає сніг дороги…” (2004), “Історія одного міста” (2017), “Риска” (2020), “Людина і слово” (1972), “Ненаписаний лист” (1985), “Вікно” (1987). Сивокінь був художником у серії “Як козаки…”, що стала культовою. Його стиль відзначається філософською глибиною, мінімалізмом і увагою до людських доль. Він виховав покоління українських аніматорів як викладач.

Євген Сивокінь — Заслужений діяч мистецтв України, лауреат мистецької премії “Київ” імені Івана Миколайчука. Його фільми отримували призи на всесоюзних фестивалях (наприклад, приз у Баку за “Людина і слово”), дипломи на міжнародних фестивалях у Загребі, Франції, Японії. “Вікно” номінували на премію “Ніка”. Член Національної спілки кінематографістів України. Багаторазові нагороди від Australian Cinematographers Society та інші визнання за внесок в анімацію.

Батько Євгена Сивоконя був архітектором, родина мала творчу атмосферу, що вплинула на вибір професії. Детальної публічної інформації про матір, дружину чи дітей у відкритих джерелах немає — майстер тримає особисте життя в приватності. Відомо, що він жив у Києві, був близьким до родичів і колег по цеху. Сивокінь часто згадував вплив сімейних традицій на свою творчість, але не афішував деталі. Родинні зв’язки з індустрією кіно не згадуються, фокус завжди на професійній діяльності та вихованні учнів.

Станом на грудень 2025 року Євген Сивокінь, якому 88 років, є живою легендою української анімації, хоча в останні роки менше активний через вік. Його фільми регулярно показують на ретроспективах, реставрують і вивчають у кіношколах. Нещодавно виходили згадки про його роботи в контексті історії української анімації, можливі ювілейні покази. Сивокінь продовжує впливати на молоде покоління як вчитель і майстер, його стиль надихає сучасних аніматорів. Він проживає в Києві, зберігаючи приватність, але його спадщина активно обговорюється на фестивалях і в медіа. Майбутні проекти пов’язані з перевиданнями та документальними стрічками про нього.