Євген Шумілов

Євген Ігорович Шумілов народився 12 січня 1992 року в місті Київ, Україна. Він зростав на Троєщині, навчався в школі №306, де мав звичайне дитинство з активним дозвіллям. З раннього віку займався танцями, а згодом потрапив до акторського гуртка, що визначило його професійний шлях. У 2014 році закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну мобілізувався до Збройних Сил. Євген загинув 30 квітня 2024 року поблизу села Нововодяне Луганської області у віці 32 років.

Євген Шумілов був українським актором театру і кіно, а також сержантом Збройних Сил України, старшим бойовим медиком 3-ї окремої штурмової бригади (позивний «Мет»). Він знімався в серіалах та телепроєктах, зокрема «Речовий доказ», «Реальна містика», «Сидорéнки-Сидóренки», «Швидка», «Агенти справедливості», «Відділ 44». Також брав участь у рекламі, наприклад, у зворушливому відео для «Nova Poshta». Після початку війни став ротним медиком, рятував життя побратимів на передовій. Загинув, прикривши собою пораненого товариша під час ворожого штурму, що зробило його символом самопожертви та героїзму. Його історія набула широкого розголосу в українських медіа як приклад переходу від творчої кар’єри до захисту Батьківщини.

Євген Шумілов не встиг отримати значних індивідуальних нагород за життя через ранній вік та військову службу. Після загибелі його вшановано як Героя в меморіальних матеріалах, публікаціях Укрінформу, Суспільного, УП та інших ЗМІ. Він згадується в списках загиблих митців та воїнів, а його подвиг — закриття собою пораненого побратима — став прикладом героїзму. Конкретних державних орденів чи посмертних нагород у відкритих джерелах не зафіксовано на 2026 рік, але його пам’ять бережуть у військовій та мистецькій спільнотах. Основне визнання — в народній пам’яті та медійних згадках про його жертовність.

Про родину Євгена Шумілова публічної інформації небагато, оскільки він не афішував особисте життя в медіа. Відомо, що він народився та виріс у Києві, мав близьких друзів серед акторів та побратимів по службі. Про батьків, дружину чи дітей деталі не розголошувалися в інтерв’ю чи некрологах. Друзі та колеги описували його як щирого, надійного та відданого людину. Після загибелі близькі та товариші ділилися спогадами в соцмережах та ЗМІ. Євген не був одружений або не мав публічних даних про партнера чи дітей. Його Instagram (@eugene_shumilov) містив переважно фото з фронту та спогади про побратимів. Родинні зв’язки не висвітлювалися широко через фокус на професійній та військовій діяльності.

Євген Шумілов загинув 30 квітня 2024 року, тому на 2026 рік його немає серед живих. Його пам’ять вшановують у медіа, меморіальних публікаціях та заходах на честь загиблих героїв. Друзі та колеги періодично згадують його в Instagram, Facebook та статтях (наприклад, у січні 2026 року вийшли матеріали до дня народження). Історія Євгена використовується в контексті героїзму українських митців на війні. Його Instagram-сторінка зберігається як архів спогадів про службу та життя. У планах немає майбутніх проєктів, але його внесок у кіно та оборону країни продовжує надихати. Побратими з 3-ї ОШБ та акторська спільнота бережуть його пам’ять через розповіді та вшанування.