Євген Пономаренко

Євген Порфирович Пономаренко народився 9 березня 1909 року в Херсоні, Російська імперія (нині Україна) [citation:1][citation:3][citation:9]. Він здобув акторську освіту в драматичній студії при Одеському українському музично-драматичному театрі, яку закінчив у 1928 році (навчався у Л.Гаккебуша та В.Василька) [citation:9]. Акторську кар’єру розпочав у тому ж театрі, де працював до 1936 року, після чого перейшов до Київського українського драматичного театру імені І.Франка [citation:9]. У кіно Євген Пономаренко дебютував 1931 року [citation:9].

Євген Пономаренко — український актор театру та кіно, який запам’ятався глядачам своїми ролями у фільмах 1930-1960-х років. Серед його найвідоміших кіноробіт — роль Андрія Проценка у воєнній драмі «Непокорені» (1945) [citation:4][citation:9][citation:10], участь у фільмах «Кармелюк» (1939) [citation:4][citation:9], «Митька Лелюк» (1938) [citation:4][citation:5][citation:9], «Партизани в степах України» (1943) [citation:4][citation:5][citation:9] та «Штурмові ночі» (1931) [citation:1][citation:4][citation:9]. Він також знімався у таких стрічках, як «Застава у Чортова броду» (1936), «Калинова роща» (1953) та «Іванна» (1959) [citation:9]. Найвизначнішим визнанням його акторської майстерності стало присвоєння звання Народного артиста СРСР у 1960 році [citation:9].

Євген Пономаренко мав низку високих державних нагород та звань. У 1940 році він отримав звання Заслуженого артиста Української РСР [citation:9]. У 1944 році йому було присвоєно звання Народного артиста Узбецької РСР [citation:9]. У 1951 році він став Народним артистом Української РСР, а в 1960 році — Народним артистом СРСР [citation:9]. Крім того, у 1971 році актор став лауреатом Державної премії Української РСР імені Т.Г.Шевченка [citation:9].

Євген Пономаренко народився в Херсоні в родині Порфирія Пономаренка, про що свідчить його повне ім’я по батькові [citation:9]. Був одружений з видатною українською акторкою Наталією Ужвій [citation:9]. Після смерті дружини актор дбав про її творчу спадщину — упорядкував архів та домагався увічнення її пам’яті. Помер Євген Пономаренко 4 серпня 1994 року в Києві, Україна [citation:1][citation:3][citation:9].

Євген Пономаренко пішов з життя 4 серпня 1994 року в Києві [citation:1][citation:3][citation:9]. Він прожив довге життя, присвячене служінню театру та кіно. Його творчість припала на радянський період української історії, а фільми за його участю сьогодні є частиною класики українського кінематографа. Незважаючи на те, що актор не дожив до часів незалежної України, його внесок у розвиток національної культури був відзначений найвищими державними нагородами СРСР та Української РСР.