Євґєній Лєонов

Євген Павлович Леонов народився 2 вересня 1926 року в Москві, СРСР, у звичайній робітничій сім’ї. Його батько Павло Васильович працював інженером на авіазаводі, мати Ганна Іллівна була домогосподаркою. У сім’ї було двоє синів — Євген і старший Микола. Під час Другої світової війни Леонов працював на заводі, а після закінчення школи вступив до Московської авіаційної технікуму, але швидко покинув його заради мрії стати актором і вступив до Московської театральної студії.

Євген Леонов — видатний радянський і російський актор театру та кіно, Народний артист СРСР (1978). Його унікальний голос, комічний талант і глибока драматична гра зробили його одним із найулюбленіших акторів. Найвідоміші ролі: Вінні-Пух у мульттрилогії Федора Хитрука (1969–1972), Уеф у «Джентльменах удачі» (1971), доцент у «Великій зміні» (1972–1973), Сергій Котик у «Афоня» (1975), цар у «Звичайному диво» (1978), Коров’єв у телеверсії «Майстра і Маргарити» (1988, не вийшла за життя). Леонов знявся в понад 80 фільмах, серед класики — «Смугастий рейс» (1961), «33» (1965), «Кін-дза-дза!» (1986), «Міміно» (1977). На театральній сцені (театр ім. Маяковського, «Ленком») грав у виставах «Гамлет», «Чайка», «Поминальна молитва». Його озвучення мультфільмів стало легендарним.

Народний артист СРСР (1978), Герой Соціалістичної Праці (1986, не встиг отримати). Державна премія СРСР (1976) за роль у фільмі «Премія». Державна премія РРФСР ім. братів Васильєвих (1975) за «Афоня». Премія Ленінського комсомолу (1978). Орден Леніна, два ордени Трудового Червоного Прапора. Премія «Кінотавр» за внесок у кінематограф (посмертно). Леонов вважається одним із найтитулованіших акторів радянського кіно.

Батьки — Павло Васильович Леонов (інженер) та Ганна Іллівна (домогосподарка). Старший брат Микола. У 1957 році Євген Леонов одружився з Вандою Стойловою, студенткою ГІТІСу, яку зустрів у Сочі під час гастролей. Шлюб тривав до смерті актора і вважався одним із найміцніших у радянському шоу-бізнесі. У пари народився син Андрій Леонов (народився 1959 року), який став відомим актором (роль Льоші в «Татових дочках»). Онуки Євгена Леонова також пов’язані з акторською професією. Леонов був відданим сім’янином, часто згадував дружину та сина як головну опору в житті.

Євген Леонов помер 29 січня 1994 року в Москві у віці 67 років від відірвавшогося тромбу після операції. Його смерть стала національною втратою; похорон зібрав тисячі людей. Спадщина Леонова живе в класичних фільмах і мультфільмах, які постійно показують на телебаченні та стримінгових платформах. Його голос Вінні-Пуха залишається канонічним для кількох поколінь. У 2001 році на честь актора встановлено пам’ятник у Москві, а його ім’я носять вулиці та театральні зали. Син Андрій Леонов продовжує сімейну традицію, знімаючись у серіалах і театрі. Фільми з Леоновим регулярно перевидають у відновленому форматі, а цитати з його ролей стали крилатими виразами в російськомовній культурі.