Євдокія Доля

Євдокія Іванівна Доля (справжнє прізвище — Верховинець-Костева) народилася 1 березня 1885 року в Полтаві у багатодітній сім’ї. З восьми років вона навчалася та співала в єпархіальному училищі. Вона була талановитою актрисою та режисером, яка зробила значний внесок у розвиток українського театру та кіно.

Євдокія Доля відома за роллю матері нареченої у фільмі «Коліївщина» (1931) та епізодичною роллю у фільмі «За двома зайцями» (1961). Вона також була солісткою в кантаті Миколи Лисенка «Б’ють пороги». Крім того, вона працювала в драматичній студії при російському театрі «Червоний факел» та була режисером.

Інформації про нагороди та звання Євдокії Долі немає у відкритих джерелах.

У 1906 році Євдокія Доля переїхала до Києва, де стала частиною трупи Миколи Садовського. Там вона познайомилася з Василем Верховинцем, майбутнім режисером і композитором, який згодом став її чоловіком. Їхній союз був не лише особистим, але й професійним, об’єднуючи їхні творчі шляхи.

Євдокія Доля померла 15 листопада 1988 року в Києві. Після арешту її чоловіка Василя Верховинця у 1938-1944 роках вона перебувала у засланні в Казахстані. Після повернення на Полтавщину вона працювала в обласній філармонії, спочатку як декламатор, а потім очолила ансамбль і гастролювала до виходу на пенсію у 1959 році.