Януш Маєвський

Януш Маєвський народився 5 серпня 1931 року у Львові. Після Другої світової війни його родина переїхала до Кракова. Він закінчив архітектуру на Краківській політехніці (1955) та режисуру у Лодзькій кіношколі. Маєвський дебютував як сценарист і режисер короткометражних фільмів у 1960-х роках, а згодом став одним із найплідніших польських режисерів. За свою кар’єру він створив понад 30 повнометражних фільмів, працював викладачем і ректором у ПWSFTviT у Лодзі. Януш Маєвський помер 10 січня 2024 року у Варшаві у віці 92 років.

Януш Маєвський — видатний польський режисер і сценарист, відомий фільмами «Закляті ревери», «Заздрість і медицина», «Ц.К. Дезертири», «Лекція мертвої мови», «Мала матура 1947» та «Ексцентрики: Сонячний бік вулиці». Він майстерно поєднував ностальгію, гумор і гіркоту в історичних та сучасних драмах. Маєвський починав як художник-постановник, а згодом став ключовою постаттю польського кіно другої половини XX – початку XXI століття. Його фільми неодноразово відзначалися на міжнародних фестивалях.

Януш Маєвський отримав Платинові Леви за життєві досягнення на Польському кінофестивалі в Гдині (2016), Срібні Леви за фільм «Ексцентрики: Сонячний бік вулиці» (2015), а також нагороди за режисуру на фестивалях у Празі та інших міжнародних конкурсах. Він був удостоєний багатьох польських нагород за внесок у кінематограф і довголітню педагогічну діяльність.

Януш Маєвський був одружений 51 рік з відомою фотографинею Зофією Насеровською (померла у 2011 році). У подружжя народилися син Пйотр і донька Анна. Після смерті дружини він залишався вдівцем і рідко говорив про особисте життя. Маєвський любив проводити час із родиною в Мазурському краї. Він залишив по собі спогади як люблячий чоловік і батько.

Януш Маєвський помер 10 січня 2024 року у Варшаві. Його спадщина продовжує жити в численних фільмах, які регулярно транслюють на польському телебаченні та доступні на стрімінгових платформах. Фільми Маєвського, особливо ті, що торкаються тем польської історії та людських стосунків, залишаються актуальними для нових поколінь глядачів. Він назавжди увійшов в історію польського кіно як майстер ностальгійного та гірко-солодкого оповідання.