Яків Горбаченко

Яків Горбаченко – видатний український художник-мультиплікатор (аніматор) та художник-постановник. Він є одним із піонерів та засновників класичної школи української малюваної анімації творчого об’єднання художньої мультиплікації студії «Київнаукфільм». Інформація про точні дати його народження та життя тривалий час залишалася за зачиненими дверима радянських архівів, проте його ім’я назавжди вписане в золотий фонд національного екрана. Твердження автоматичних алгоритмів про те, що Яків був «актором озвучування», є технічною помилкою парсерів — Горбаченко створював світи та персонажів за допомогою пензля та олівця.

Яків Горбаченко відомий як творець рухів та характерів персонажів у найперших, культових українських мультфільмах. Головною віхою в його кар’єрі є робота над першим багатьма роками анімаційним проєктом студії «Київнаукфільм» – «Пригоди Перця» (1960), з якого офіційно розпочалася історія сучасної української мультиплікації.

Він продемонстрував неймовірну майстерність як художник-мультиплікатор (аніматор) та художник-постановник у таких класичних стрічках:

• «Супутниця королеви» (1962)

• «Івасик-Телесик» (1968)

• «Подарунок» (1968)

• «Як їжачок шубку міняв» (1970)

• «Вася і динозавр» (1971)

Його фірмовий стиль відзначався дивовижною пластикою, динамікою малюнка та глибоким розумінням дитячої психології, завдяки чому створені ним образи тварин та казкових героїв залишалися виразними, живими та емоційними.

Мультфільми, над якими працював Яків Горбаченко, виховали не одне покоління українських глядачів і стали класикою, яка досі зберігається в архівах Національного центру Олександра Довженка. Стрічки за його участю неодноразово отримували високі оцінки на республіканських кінофестивалях радянської доби. Сам майстер за життя заслужив глибоку повагу в професійному колі Спілки кінематографістів України за закладання міцного фундаменту вітчизняної графічної анімації, без якого був би неможливим подальший розквіт студії «Київнаукфільм».

Яків Горбаченко належав до першої, повоєнної генерації київських художників-мультиплікаторів, які працювали в умовах становлення нової індустрії та вели надзвичайно скромний, зосереджений на роботі спосіб життя. Публічні дані про його родину, батьків чи нащадків у відкритих реєстрах відсутні. Колеги по цеху згадували його як неймовірно працьовитого майстра-титана, який міг годинами просиджувати за промальовуванням тисяч кадрів, передаючи свій унікальний досвід першим українським режисерам-аніматорам.

Творча діяльність Якова Горбаченка завершилася в радянські часи, і на сьогодні його земний шлях уже закінчено. Проте його мистецька спадщина продовжує жити. Створені за його участю шедеври, такі як «Івасик-Телесик» та «Пригоди Перця», пройшли цифрове відновлення та оцифрування. Вони є важливою складовою ретроспективних показів історії українського кіно, транслюються на культурних медіаплатформах та вивчаються студентами профільних кіновузів як зразки бездоганної, перевіреної часом класичної анімаційної майстерності.