Вуді Гаррельсон

Вуді Гаррельсон (повне ім’я Вудроу Трейсі Гаррельсон) народився 23 липня 1961 року в Мідленді, Техас, США. Він виріс у бідній сім’ї секретарки Діани Лу (уродженої Освальд) та Чарльза Войда Гаррельсона, засудженого кілера, який відсидів довічне за вбивство федерального судді в 1979 році, коли Вуді було лише сім. Сім’я переїхала до Лівану, Огайо, де Гаррельсон відвідував школу та працював різьбярем по дереву в парку розваг Kings Island. З юності він захопився театром і англійською літературою, отримавши стипендію в престижному пресвітеріанському Hanover College в Індіані, де здобув ступені з театрального мистецтва та англійської мови. Після коледжу Гаррельсон переїхав до Нью-Йорка, де почав кар’єру в театрі, дебютувавши як дублер у п’єсі Нейла Саймона “Biloxi Blues” у 1985 році.

Вуді Гаррельсон — американський актор, продюсер і активіст, який здобув світову славу завдяки ролі наївного бармена Вуді Бойда в ситкомі NBC “Швидка допомога” (Cheers, 1985–1993), за яку отримав п’ять номінацій на “Еммі” та виграв премію в 1989 році як найкращий актор другого плану в комедії. Серед його найвідоміших проектів — роль Ларрі Флінта у біографічній драмі “Народ проти Ларрі Флінта” (The People vs. Larry Flynt, 1996), за яку номінований на “Оскар” за найкращу головну роль, та ментор Хеймітч Абернаті у франшизі “Голодні ігри” (The Hunger Games, 2012–2015). Гаррельсон блискуче зіграв детектива Марті Гарта поряд з Метью МакКонахі в першому сезоні HBO “Справжній детектив” (True Detective, 2014), що принесло номінацію на “Еммі”. Інші знакові ролі включають серійного вбивцю в “Природжені вбивці” (Natural Born Killers, 1994) Олівера Стоуна, шерифа Білла Віллоубі в “Три білборди за межами Еббінга, Міссурі” (Three Billboards Outside Ebbing, Missouri, 2017), за яку отримав другу номінацію на “Оскар” за найкращу роль другого плану, та Такеру в комедії “Трикутник смутку” (Triangle of Sadness, 2022). Його кар’єра охоплює понад 100 проектів, від комедій як “Zombieland” (2009) до драм як “Війна” (The Messenger, 2009) та “Ніколи не падає дощ” (No Country for Old Men, 2007), демонструючи універсальність від гумору до глибоких драматичних перформансів. Гаррельсон також відомий екологічним активізмом і веганством, часто обираючи ролі з соціальним підтекстом.

Вуді Гаррельсон має три номінації на премію “Оскар”: за найкращу головну роль у “Народ проти Ларрі Флінта” (1996), найкращу роль другого плану у “Війні” (2009) та “Трьох білбордах за межами Еббінга, Міссурі” (2017). У 1989 році виграв Primetime Emmy Award за найкращого актора другого плану в комедійному серіалі за “Швидку допомогу”, з п’ятьма номінаціями загалом. Номінації на Golden Globe: за найкращого актора в мінісеріалі чи телефільмі за “Гра в зміну” (Game Change, 2012), найкращого актора в драматичному серіалі за “Справжній детектив” (2014) та найкращого актора другого плану у фільмі за “Три білборди” (2017). У 2018 році — Screen Actors Guild Award за видатний акторський ансамбль у “Трьох білбордах”. У 2007 році — Independent Spirit Award за найкращого актора другого плану у “Війні”. У 2023 році — номінація на Emmy за роль у “White House Plumbers”. Загалом понад 50 номінацій і 15 перемог, включаючи BAFTA номінацію за “Три білборди” (2018) та Time 100 у 2018 році як один з найвпливовіших людей.

Вуді Гаррельсон народився в сім’ї Діани Лу Освальд, секретарки, яка одна виховувала трьох синів після ув’язнення батька Чарльза Войда Гаррельсона — відомого кілера, засудженого до довічного за вбивство судді Джона Вуда в 1979 році; Чарльз помер у в’язниці в 2007-му, і Вуді мав з ним мінімальний контакт у дитинстві. У Гаррельсона два брати: старший Везлі (нар. 1959, приватне життя) та молодший Джордан (нар. 1966, також актор у епізодах). Сім’я жила в бідності в Лівані, Огайо, де мати працювала на кількох роботах, а Вуді згадує дитинство як час духовного зростання завдяки пресвітеріанській стипендії. Щодо шлюбу, Гаррельсон був коротко одружений з Ненсі Саймон, дочкою драматурга Нейла Саймона, у 1985–1986 роках, без дітей. З 1987 року разом з Лаурой Луї, корейсько-американкою, екологічною активісткою та співзасновницею Yoganics (компанія органічних продуктів), яка почала як його асистентка на зйомках “Швидкої допомоги”; вони одружилися в 2008 році в Мауї, Гаваї, у приватній церемонії. У подружжя троє дочок: Дені Монтана (нар. 1994, активістка, знімалася з батьком у “Lost in London”, 2017), Зої Джордано (нар. 1996, актриса, грала з Вуді в кліпі U2 “Song for Someone”, 2015, та “Battle for Terra”, 2007) та Макані Равелло (нар. 2006, приватне життя, з’являлася на преміях з батьком). Сім’я живе на Гаваях, де Гаррельсон будує екологічні проекти, і він називає їх “грецьким хором” свого життя, підкреслюючи, як вони “любили його в кращу людину”. Родина близька, з регулярними поїздками та підтримкою один одного в кар’єрі.

На листопад 2025 року Вуді Гаррельсон, якому виповнилося 64 роки, продовжує активну кар’єру, зосередившись на комедіях, трилерах та екологічних проектах, балансуючи з родинним життям на Гаваях. У лютому 2025-го вийшов трилер “Останній подих” (Last Breath) Алекса Паркінсона, ремейк документального фільму 2019 року, де Гаррельсон грає досвідченого дайвера Дункана, що рятує напарника з глибин Північного моря поряд з Сіму Лю та Фінном Коулом; фільм зібрав позитивні відгуки (RT 78%) за напругу та перформанс Вуді, прем’єра в кінотеатрах 28 лютого принесла $15 млн у перший уїк-енд. У червні 2025-го прем’єра анімаційного “Батько на продаж” (Father for Sale) на Annecy Festival, де Гаррельсон озвучує ключового персонажа в сімейній історії про батьківство. Серед поточних — комедійний серіал Apple TV+ “Брат з іншої матері” (Brother from Another Mother), створений Девідом Вестом Рідом, де Вуді та Метью МакКонахі грають версії себе, намагаючись жити разом на ранчо в Техасі; зйомки завершені, прем’єра запланована на кінець 2025-го, дует також продюсує проект. Гаррельсон готується до романтичної комедії-драми “Гігант” (Giant) Маркоса Карневальє з Керрі Кондон, ремейк аргентинського “Corazón de León” (2013) про адвокатесу та низькорослого архітектора; виробництво стартує в січні 2026-го. Серед майбутніх — екологічний трилер “Останній вдих” (Last Breath 2, пре-продакшн, 2027) та роль у біографічному фільмі про Теда Тернера. У театрі планує повернення на Бродвей з п’єсою про кліматичні зміни. Окрім акторства, Гаррельсон продовжує активізм: у 2025-му заснував фонд з дружиною для захисту океанів, з’явився на COP30 з промовою про веганство. У листопаді 2025-го родина святкує 17-річчя шлюбу, з дочками, які підтримують його проекти; Вуді фокусується на ролях з гумором і глибиною, зберігаючи приватність.