Володимир Олексієнко (повне ім’я Володимир Тадейович Олексієнко) — радянський та український актор театру і кіно, відомий численними епізодичними та характерними ролями в українському кінематографі. Він народився 13 серпня 1918 року в селі Ставище (нині Попільнянський район Житомирської області, Україна). Виріс у сільській місцевості в період після революції та громадянської війни. Учасник Другої світової війни. Після війни закінчив театральну студію при Київському українському драматичному театрі імені Івана Франка. Працював у театрах Житомира та Києва, з 1951 року — в Київському театрі юного глядача (ТЮЗ) на Липках. З 1968 року — актор Київської кіностудії імені Олександра Довженка. Помер 19 вересня 1995 року в Києві на 78-му році життя.
Хто такий(а) Володимир Олексієнко:
Володимир Тадейович Олексієнко народився 13 серпня 1918 року в селі Ставище Житомирської області Української РСР. Він був учасником Другої світової війни. Після війни здобув акторську освіту в театральній студії при Київському українському драматичному театрі імені Івана Франка. З 1948 по 1951 рік працював у Житомирському українському театрі імені Івана Кочерги. З 1951 року — актор Київського театру юного глядача. З 1968 року став актором Київської кіностудії імені О. П. Довженка. Працював у кіно з 1957 року до 1990-х. Помер 19 вересня 1995 року в Києві.
Чим відомий Володимир Олексієнко:
Володимир Олексієнко — український актор, який зіграв близько 100 ролей переважно другого плану та епізодичних у радянському та українському кіно. Запам’ятався образами робітників, солдатів, селян, залізничників та інших простих людей у фільмах Київської кіностудії. Серед відомих робіт: «Хлопчики» (залізничник), «Повість про Пташкіна» (пожежник), «Немає невідомих солдатів», «Дорога на Січ», «Сад Гефсиманський» (старий) та багато інших стрічок 1960–1990-х років. Працював у театрі, зокрема в Київському ТЮЗі. Його акторський стиль — реалістичний, глибокий, з акцентом на народні типажі. Був членом Спілки кінематографістів України.
Нагороди Володимир Олексієнко:
Заслужений артист УРСР (1976). Нагороджений медалями за участь у Другій світовій війні. Інших великих індивідуальних премій чи державних нагород у відкритих джерелах не зафіксовано. Визнаний за довгу кар’єру в українському кіно та театрі.
Родина Володимир Олексієнко:
Інформація про родину Володимира Олексієнка публічно обмежена. Про батьків, дружину чи дітей деталі не афішувалися широко в біографічних джерелах. Він прожив більшу частину життя в Києві, присвячуючи себе театру та кіно. Як учасник війни та актор радянського періоду, він не робив акцент на особистому житті в інтерв’ю чи публікаціях. Немає даних про дітей чи онуків у відкритих джерелах. Актор жив скромно, фокусуючись на професійній діяльності. Його родинне оточення залишалося приватним. Після смерті в 1995 році пам’ять про нього зберігається через фільми та театральну спадщину.
Сучасність:
Володимир Олексієнко помер 19 вересня 1995 року в Києві після тривалої хвороби на 78-му році життя. Останні роки він практично не знімався через вік та стан здоров’я. Жодних нових проєктів після 1990-х не могло бути. Його творча спадщина живе в класичних українських та радянських фільмах, де його епізодичні ролі додають автентичності та глибини. Фільми з його участю періодично показують на телебаченні чи онлайн-платформах. Пам’ять про актора вшановується в кіноархівах та Спілці кінематографістів України. На 2026 рік актуальних подій чи проєктів, пов’язаних з ним, немає, окрім переглядів старих стрічок.
