Володимир Коршун

Володимир Порфирійович Коршун народився 20 грудня 1923 року в Українській РСР (точне місце не уточнюється в джерелах). Він виріс у період радянської України, де рано зацікавився акторською професією. Під час Другої світової війни та повоєнні роки сформували його як митця, який працював у сфері кіно та анімації. Актор помер 1 жовтня 2004 року в Україні.

Володимир Коршун — український актор кіно та діяч студії «Укранімафільм» (Київська студія науково-популярних фільмів та анімації). Він відомий ролями в художніх фільмах та озвученням анімаційних стрічок радянського періоду. Серед найпомітніших робіт — ролі в фільмах «Козаки йдуть» (Kozaki ydut, 1991), «Фортеця на колесах» (Krepost na kolyosakh, 1961) та «Поцілунок Чаніти» (Potseluy Chanity, 1974). Коршун часто грав характерні ролі в історичних, пригодницьких та воєнних стрічках, а також брав участь у створенні анімаційних проектів на студії «Укранімафільм». Його внесок у українське кіно пов’язаний з класичним радянським періодом.

Володимир Коршун не мав широко відомих індивідуальних нагород на кшталт державних премій чи міжнародних фестивалів. Його роботи в кіно та анімації отримували визнання в рамках радянської кінематографії, але конкретних перемог чи номінацій у джерелах не зафіксовано. Актор високо цінувався колегами за професійність у другорядних та характерних ролях.

Деталі про батьків Володимира Коршуна не розголошуються в публічних джерелах; він народився в родині звичайних громадян Української РСР. Інформації про братів чи сестер немає. Актор вів приватне особисте життя, не афішуючи деталей шлюбів чи дітей. Відомо, що він проживав в Україні, присвятивши кар’єру кіно та анімації. Родина підтримувала його творчість, але залишалася поза увагою медіа.

Володимир Коршун помер 1 жовтня 2004 року в Україні у віці 80 років. Станом на грудень 2025 року його спадщина зберігається в класичному українському та радянському кіно: фільми з його участю, такі як «Козаки йдуть» чи «Фортеця на колесах», доступні на платформах та в архівах. У період відновлення інтересу до радянської кінокласики його ролі згадують у ретроспективах української анімації та кіно. Роботи Коршуна на студії «Укранімафільм» залишаються частиною золотого фонду, хоча нових проектів немає через смерть актора. Фанати та історики кіно вшановують його внесок у розвиток національного кінематографа.