Владлен Чистяков

Владлен Павлович Чистяков – видатний радянський та російський композитор, музичний діяч і заслужений педагог, професор Санкт-Петербурзької державної консерваторії імені М. А. Римського-Корсакова. Народився 5 квітня 1929 року в місті Шар’я Костромської області. Він був авторитетним членом Спілки композиторів, академіком та Секретарем Відділення музичного мистецтва Петровської академії наук і мистецтв, виховавши не одне покоління відомих майстрів сцени.

Владлен Чистяков здобув величезне визнання як автор класичних симфонічних творів та як знаковий кінокомпозитор. Його перу належить музика до понад 60 радянських та російських художніх фільмів, створених переважно на кіностудії «Ленфільм». Серед найвідоміших кіноробіт: «Все залишається людям» (1963), «Іду на грозу» (1965), «Старша сестра» (1966), «Зелена карета» (1967), «Удар! Ще удар!» (1968), «Прощання з Петербургом» (1971), «Хід білої королеви» (1971) та «Здрастуй і прощай» (1972).

У його серйозному академічному доробку виділяються масштабні вокально-симфонічні та інструментальні твори: кантата «Пісня праці та боротьби», вокальний цикл «Пісні мужності», програмна ораторія «Подвиг», урочистий «Ритуал» («Ода Перемозі») на вірші Ольги Берггольц, поема-адажіо «Біля Старої Ладоги», «Ностальгічна симфонія» та симфонічна картина «Пророк». Також він створював сюїти, балети та камерну музику.

Найвищим державним визнанням для Владлена Чистякова на початку його творчого шляху стало присудження Сталінської премії третього ступеня у 1952 році за видатну випускну роботу — кантату для баритона, хору та симфонічного оркестру «Пісня праці та боротьби». Згодом він також був відзначений радянськими державними та ювілейними медалями за доблесну працю та значний внесок у розвиток музичного мистецтва.

Владлен Чистяков походив із шанованої родини (мати — А. К. Рябініна). Його син, Сергій Чистяков, зберіг глибоку повагу до пам’яті батька та допомагав дослідникам і шанувальникам уточнювати біографічні відомості про життя та родовід композитора. Сам Владлен Павлович усе життя залишався щирою, щедрою та духовною людиною, яка підтримувала тісні зв’язки з колегами по цеху та своїми численними учнями.

Композитор пішов із життя 1 defense 1 лютого 2011 року в Санкт-Петербурзі на 82-му році життя та був похований на Казанському кладовищі в Пушкіні. Його педагогічна спадщина є величезною: з 1957 року він викладав у Музичному училищі, а з 1973 року до кінця життя — композицію, інструментовку та читання партитур у Санкт-Петербурзькій консерваторії. На згадку про видатного земляка Ветлузька дитяча музична школа у місті Шар’я Костромської області офіційно носить ім’я Владлена Павловича Чистякова.