Владімір Ґоловін

Володимир Головін народився 26 квітня 1940 року в Калиніні (нині Твер), РРФСР, СРСР. Його мати — актриса, заслужена артистка Росії Катерина Головина. Батько Іван Головін загинув на фінській війні незадовго до народження сина. З дитинства Володимир зростав у театральному середовищі, що визначило його подальшу долю. У 1962 році закінчив акторський факультет ГІТІСу, а в 1972 році — режисерське відділення ЛГІТМІКу.

Володимир Головін — радянський і російський актор театру і кіно, а також режисер. Найбільшу популярність отримав завдяки ролям у фільмах «20-е грудня», «Холодне літо п’ятдесят третього…», «Дежа вю», «Противостояние» та інших. Працював у театрах, займався режисурою на телебаченні та в театрі. З 1997 року був режисером студії «Спектр» у Бологоє. Його роботи відрізнялися глибиною та характерністю.

За роль Савинкова у фільмі 1983 року Володимир Головін став лауреатом Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих. Інших широковідомих індивідуальних нагород не зазначено.

Володимир Головін був одружений з актрисою Ерою Зіганшиною. У цьому шлюбі народилися син і донька, які подарували йому трьох онучок. Перший шлюб актора розпався, але діти підтримували стосунки з батьком. Пізніше він обвінчався з іншою жінкою, з якою жив у Березайці Тверської області — родовому гнізді Головиних. Родина була люблячою і близькою. Батьки та інші родичі публічно згадуються рідко.

Володимир Головін помер 18 жовтня 2010 року в Бологоє Тверської області у віці 70 років. Похований на кладбищі в селищі Березайка. Після його смерті нові проекти не з’являлися. Актор і режисер залишився в пам’яті глядачів завдяки яскравим ролям у радянському та російському кіно, а також внеску в театральне і телевізійне мистецтво. Його творча спадщина продовжує жити в фільмах і виставах.