Віра Фарміґа

Віра Фарміґа, повне ім’я Віра Енн Фарміґа, народилася 6 серпня 1973 року в Кліфтоні, штат Нью-Джерсі, США. Вона є американською актрисою, режисеркою та продюсеркою українського походження, відома своєю універсальністю в драматичних і жанрових ролях. Фарміґа виросла в ізольованій українсько-американській громаді в Ірвінгтоні, де до шести років розмовляла лише українською мовою, а згодом родина переїхала до Вайтгаус-Стешн. Вона є другою з семи дітей у сім’ї іммігрантів: мати Люба Спас — шкільна вчителька, батько Майкло Фарміґа — системний аналітик, згодом ландшафтний дизайнер. У підлітковому віці Віра грала на піаніно, займалася народними танцями в українській трупі та була сором’язливою дівчиною з міопією, що сформувало її стійкість і любов до мистецтва. Після закінчення коледжу Сіракузи за фахом образотворчих і виконавських мистецтв у 1995 році, вона почала кар’єру на Бродвеї, демонструючи ранній талант до імпровізації та емоційної глибини.

Віра Фарміґа — видатна американська актриса, яка здобула світову славу завдяки ролі Лоррейн Воррен у франшизі жахів “Закликання” (The Conjuring, 2013–2025), де зіграла паранормального дослідника поряд з Патріком Вілсоном, зібравши понад 2 мільярди доларів у прокаті та номінації на MTV Movie Award. Її прорив стався з ролі наркозалежної матері Ірен Моррісон у незалежній драмі “До кісток” (Down to the Bone, 2004), за яку вона виграла приз Сан-Данс за найкращу актрису та Independent Spirit Award. Серед найвідоміших проектів — роль Алекс Горен у романтичній комедії-драмі “У політі” (Up in the Air, 2009) навпроти Джорджа Клуні, психотерапевтки Мадолін у кримінальній драмі “Відступники” (The Departed, 2006) Мартіна Скорсезе, та матері Норми Бейтс у серіалі “Мотель Бейтс” (Bates Motel, 2013–2017). Фарміґа блискуче проявила себе в біографічних драмах як “Хлопчик у смугастій піжамі” (2008), “Джерело коду” (2011) та “Суддя” (2014), а також у фантастиці “Ґодзілла: Король монстрів” (2019). У 2019 році вона зіграла прокурорку Елізабет Ледерер у мінісеріалі Netflix “Вони бачать нас” (When They See Us), а в 2021-му — Елеонор Бішоп у “Яструб” (Hawkeye) MCU. Її режисерський дебют — драма “Вищі сфери” (Higher Ground, 2011), натхненна власним мемуаром. Кар’єра охоплює понад 60 проектів, де вона майстерно балансує між хорором, драмою та комедією, демонструючи еволюцію від новачка до оскароносної зірки з фокусом на складні жіночі долі.

Віра Фарміґа номінована на премію “Оскар” за найкращу жіночу роль другого плану (“У політі”, 2010), двічі на “Еммі” — за найкращу жіночу роль у драматичному серіалі (“Мотель Бейтс”, 2013) та найкращу жіночу роль другого плану в мінісеріалі (“Вони бачать нас”, 2019). Вона здобула премію British Independent Film Award за найкращу жіночу роль (“Хлопчик у смугастій піжамі”, 2008), приз Сан-Данс за найкращу актрису (“До кісток”, 2004), Independent Spirit Award за найкращу жіночу роль (“До кісток”, 2005). Серед досягнень — номінації на “Золотий глобус” (“У політі”, 2010), BAFTA (“У політі”, 2010), Screen Actors Guild Award за ансамбль (“Відступники”, 2007; “У політі”, 2010), Saturn Award за найкращу жіночу роль на телебаченні (“Мотель Бейтс”, 2013), People’s Choice Award (“Мотель Бейтс”, 2016). Загалом Фарміґа має понад 40 номінацій і 15 нагород, включаючи Critics’ Choice Television Award та Gotham Award, що підкреслюють її внесок у кіно та телебачення.

Віра Фарміґа народилася в родині українських іммігрантів Майкло Фарміґи, системного аналітика, згодом ландшафтного дизайнера, та Люби (Спас) Фарміґи, шкільної вчительки; її бабуся і дідусь по материнській лінії познайомилися в таборі для переміщених осіб у Карлсфельді під час Другої світової війни. Вона є другою з семи дітей: старший брат Віктор, молодші — Стефан, Надія, Олександр, Лариса (з народженою спіною біфідою) та Тайса Фарміґа, актриса, яка на 21 рік молодша та часто співпрацює з сестрою, як у “Вищих сферах”. Родина Фарміґів зберігала українські традиції, включаючи перехід від греко-католицької церкви до п’ятидесятництва, і Віра вільно володіє українською, часто підкреслюючи культурне коріння в інтерв’ю. Батьки надихнули її на мистецтво, а Надія з чоловіком Вілсоном Коста керують кейтеринговою компанією Misto. Щодо шлюбу, Фарміґа була одружена з французьким актором Себастьяном Роше з 1997 по 2004 рік, познайомившись на зйомках “Реву”, але розлучилися мирно. У 2008 році, 13 вересня, вона одружилася з музикантом Ренном Гокі, членом гурту Deadsy, з яким познайомилася через друга Аллена Г’юза на зйомках “Touching Evil”; пара разом виробляє проекти, як “Вищі сфери”, де Ренн — музичний директор. У них двоє дітей: син Фінн Макдоннелл Гокі (нар. 13 січня 2009, Рейнбек, Нью-Йорк) та дочка Ґітта Любов Гокі (нар. 4 листопада 2010). Родина живе на фермі з козами в долині Гудзон, Нью-Йорк, де Віра балансує кар’єру з приватним життям, підкреслюючи християнство, терапію та сімейні традиції, часто проводячи час з сестрою Тайсою та братами на фестивалях.

На листопад 2025 року Віра Фарміґа завершує 12-річну співпрацю з франшизою “Закликання”, прем’єруючи у ролі Лоррейн Воррен у фінальній частині “Закликання: Останні обряди” (The Conjuring: Last Rites) 5 вересня, де поряд з Патріком Вілсоном розслідують останню справу подружжя Ворренів; фільм, знятий Майклом Чавесом, зібрав рекордну касу для хорору, перевершивши “Воно” 2017-го, та номінований на Saturn Awards за жахи. У жовтні вона з’явилася в головній ролі Барбари Коуп, матері протагоніста, у ЛГБТК+ комедії-драмі Netflix “Черевики” (Boots), натхненній реальним життям, поряд з Ґрейс Ґомер, що принесло схвальні відгуки за гумор і теми ідентичності. Фарміґа дебютувала як співачка в психоделічному метал-гурті The Yagas, випустивши альбом “Midnight Minuet” 25 квітня з синглами “The Crying Room” (жовтень 2024) та “She’s Walking Down” (лютий 2025), натхненними страхами торгівлі дітьми, та виступила на фестивалях. Серед поточних — озвучення у анімаційному серіалі Netflix “Госсамер” (Gossamer) за книгою Лоїс Лоурі, де грає фею-дарувальницю снів поряд з Форестом Вітакером, прем’єра восени 2025-го. У пре-продакшені — біопік “Лідер” (The Leader) на Netflix режисера Майкла Дж. Вердана про справжній злочин, та безіменний фільм Apple Studios з Марком Волбергом за сценарієм Стівена Чбоскі, де Фарміґа в ансамблі, виробництво стартувало в серпні. Серед майбутніх — роль у драмі “Каст” (Caste) Ави ДюВерней поряд з Нісі Неш-Беттс та Джоном Бернталом, адаптація книги Ізабель Вілкерсон, реліз 2026-го. Фарміґа балансує кар’єру з сімейним життям на фермі з чоловіком Ренном Гокі та дітьми Фінном (16 років) і Ґіттою (15 років), підкреслюючи йогу, бокс і приватність для ментального здоров’я. Її фокус — на проектах про жіночу силу, духовність та соціальні теми, з планами на режисуру та колаборації з MCU та Netflix, роблячи її затребуваною в Голлівуді з акцентом на автентичні історії.