Вінсент Скьявеллі

Вінсент Ендрю Шіавеллі народився 11 листопада 1948 року в Брукліні, Нью-Йорк, США. Він походив із сицилійсько-американської родини: батько Джон Шіавеллі та мати Кетрін Коко. Його дідусь Андреа Коко був кухарем у сицилійського барона, що згодом вплинуло на любов Вінсента до кулінарії. Шіавеллі вивчав акторську майстерність у Нью-Йоркському університеті. Завдяки своєму унікальному вигляду — сумним очам, високому зросту та характерним рисам обличчя (які він пов’язував із синдромом Марфана) — він став одним із найвпізнаваніших характерних акторів Голлівуду. Він знявся майже в 150 фільмах і телевізійних проєктах.

Вінсент Шіавеллі — американський характерний актор, відомий ролями ексцентричних і запам’ятовуваних персонажів. Найвідоміші роботи: Фредріксон у «Пролетів над гніздом зозулі» (1975), слуга Сальєрі в «Амадеї» (1984), містер Варгас у «Швидко і сердито» (Fast Times at Ridgemont High, 1982), підземний привид у «Привиді» (Ghost, 1990), органний майстер у «Бетмен повертається» (1992), Честер у «Народ проти Ларрі Флінта» (1996). Він часто працював з Мілошем Форманом і знімався в «Tomorrow Never Dies», «Death to Smoochy», «Hey Arnold!». Крім акторства, Шіавеллі був автором кулінарних книг, зокрема «Many Beautiful Things» про сицилійську кухню.

У 1997 році Vanity Fair назвав Вінсента Шіавеллі одним із найкращих характерних акторів США. Він не отримав великих престижних нагород на кшталт «Оскара» чи «Еммі», але його робота високо цінувалася критиками та колегами за унікальну присутність на екрані та внесок у характерні ролі.

Вінсент Шіавеллі був одружений двічі. Перший шлюб з акторкою Еліс Бізлі (1985–1988), у якому народився син Андреа Шіавеллі (1987). Другий шлюб з арфісткою Керол Сью Мукхаліан (з 1992 року) тривав до його смерті. Вінсент мав глибокий зв’язок зі своїми сицилійськими коренями і останні роки життя провів у Поліцці Дженероза — містечку, де народився його дідусь. Сім’я завжди підтримувала його, а кулінарна спадщина діда стала частиною його творчості.

Вінсент Шіавеллі пішов з життя 26 грудня 2005 року у віці 57 років у Поліцці Дженероза, Сицилія, через рак легень. Після смерті вийшли кілька фільмів із його участю: «Nuovomondo» (2006), «Oliviero Rising» (2007) та короткометражка «The Passport» (2010) — його остання роль. У 2014 році вийшов документальний фільм «Many Beautiful Things» (Tanti Beddi Cosi) про його повернення на Сицилію. Сьогодні Шіавеллі залишається іконою характерного кіно завдяки своєму незабутньому вигляду та ролям у культових стрічках. Його кулінарні книги та любов до Сицилії продовжують надихати шанувальників.