Вінсент Міннеллі

Вінсент Міннеллі (повне ім’я Лестер Ентоні Міннеллі, пізніше змінене на Вінсенте) народився 28 лютого 1903 року в Чикаго, штат Іллінойс, США (за деякими джерелами — в Делавері, Огайо).
Він був наймолодшим сином у родині музикантів: батько Вінсент Чарльз Міннеллі (італійського походження) був диригентом, мати Міна Лебо — співачкою французько-канадського походження.
Дитинство пройшло в мандрівному театрі “Minnelli Brothers’ Tent Theater”, де він з ранніх років виступав на сцені.
Навчався в Чиказькому інституті мистецтв, працював дизайнером вітрин і костюмів, а згодом переїхав до Нью-Йорка.
Помер 25 липня 1986 року в Лос-Анджелесі від ускладнень хвороби Альцгеймера у віці 83 років.

Вінсент Міннеллі — видатний американський кінорежисер, майстер мюзиклів і мелодрам золотої ери Голлівуду, відомий яскравим візуальним стилем і використанням кольору.
Він зняв понад 30 фільмів, багато з яких стали класикою: мюзикли “Meet Me in St. Louis” (1944), “An American in Paris” (1951), “The Band Wagon” (1953), “Gigi” (1958).
Комедії “Father of the Bride” (1950), драми “The Bad and the Beautiful” (1952), “Lust for Life” (1956, біографія Ван Гога), “Some Came Running” (1958).
Його стиль — елегантні декорації, динамічні камера та балетні сцени, що поєднують розвагу з психологічною глибиною.
Міннеллі працював з зірками на кшталт Джин Келлі, Фреда Астера, Джуді Гарланд, часто на студії MGM.
Він вважається одним з найкращих режисерів мюзиклів, чиї фільми вплинули на весь жанр кінематографа.

У 1959 році Вінсент Міннеллі отримав “Оскар” за найкращу режисуру за фільм “Gigi” (картина здобула 9 “Оскарів”, включаючи найкращий фільм).
“An American in Paris” (1951) також виграв “Оскар” за найкращий фільм (6 нагород загалом).
Фільми Міннеллі мали численні номінації: “The Bad and the Beautiful” — 5 “Оскарів”, “Lust for Life” — номінації за акторську гру Кірка Дугласа.
У 1982 році — премія Сесіль Б. ДеМілль на “Золотому глобусі” за внесок у кіно.
Має зірку на Голлівудській алеї слави (6676 Hollywood Boulevard).
Його спадщина визнана критиками як одна з найвпливовіших у історії американського кіно.

Батько — Вінсент Чарльз Міннеллі, диригент і музикант італійського походження, мати — Міна Лебо (справжнє ім’я Марі Емілі Оділь Лебо), співачка.
Родина мала сицилійські корені, дідусь і прадідусь були революціонерами, що емігрували до США.
Міннеллі був одружений чотири рази: перша дружина — Георгетта Ламур (1939–1944).
Друга — Джуді Гарланд (1945–1951), зірка його фільмів, шлюб закінчився розлученням через її проблеми.
Від цього шлюбу народилася донька Ліза Міннеллі (1946), відома актриса та співачка, лауреатка “Оскара”.
Третя дружина — Деніз Жіго (1954–1958), четверта — Лі Андерсон (1961–1971, до її смерті).
Від четвертого шлюбу — донька Крістіана Ніна Міннеллі (1955).
Міннеллі тримав особисте життя в приватності, але сімейні зв’язки з Джуді та Лізою часто обговорювалися в пресі.

Вінсент Міннеллі помер у 1986 році, але його фільми залишаються класикою та регулярно перевипускаються на стрімінгових платформах.
У 2020-х роках проводяться ретроспективи його робіт у музеях, як MoMA, та на фестивалях, підкреслюючи вплив на сучасне кіно.
Фільми “Gigi”, “An American in Paris” та “Meet Me in St. Louis” часто цитуються в документальних проектах про золотий вік Голлівуду.
Його стиль — яскравий колір, декорації та мюзикли — надихає сучасних режисерів, як Вес Андерсон чи Дем’єн Шазелл.
Спадщина вивчається в кіношколах, книги та біографії (наприклад, “Vincente Minnelli: Hollywood’s Dark Dreamer”) перевидаються.
У контексті 2026 року його ім’я згадується в дискусіях про історію мюзиклів та візуальне мистецтво кіно.
Донька Ліза Міннеллі продовжує шанувати пам’ять батька через свої проекти.
Міннеллі вважається одним з геніїв Голлівуду, чиї фільми вічні.