Вілмош Жіґмонд

Vilmos Zsigmond народився 16 червня 1930 року в Сегеді, Угорщина. Він був сином футболіста та тренера Вілмоша Зігмонда та адміністраторки Бозени Іллічман. У 1956 році під час Угорської революції разом із Ласло Ковачем знімав документальні кадри, які потім продав CBS, після чого емігрував до США. Закінчив Академію театру та кіно в Будапешті. Став одним із ключових операторів Нового Голлівуду 1970-х років. Помер 1 січня 2016 року в Біг-Сур, Каліфорнія, у віці 85 років.

Vilmos Zsigmond — угорсько-американський кінооператор, відомий своїм внеском у візуальний стиль американського кіно 1970-х. Працював над фільмами «МакКейб і місіс Міллер», «Звільнення», «Довге прощання», «Оленячий мисливець», «Цукрова земля» та «Близькі контакти третього ступеня» Стівена Спілберга. Його робота відзначена використанням природного світла, десатурації та широкого формату. Також знімав для Браяна Де Пальми, Вуді Аллена та інших.

Vilmos Zsigmond отримав премію «Оскар» за найкращу операторську роботу за фільм «Близькі контакти третього ступеня» (1977). Номінувався на «Оскар» також за «Оленячий мисливець», «Ріку» та «Чорну далію». Отримав BAFTA за «Оленячий мисливець», премію «Еммі» за мінісеріал «Сталін», Lifetime Achievement Award від American Society of Cinematographers (1999) та Camerimage (1997).

Vilmos Zsigmond був одружений двічі. Перший шлюб з Елізабет Фюзес закінчився розлученням, у них народилися дві доньки — Джулія та Сьюзі. Другим шлюбом був з письменницею та режисеркою Сьюзан Ротер, з якою прожив до своєї смерті. Інформація про інших родичів обмежена, він рідко говорив про особисте життя публічно.

Vilmos Zsigmond помер 1 січня 2016 року в своєму будинку в Біг-Сур, Каліфорнія. До кінця кар’єри він продовжував знімати, зокрема епізоди серіалу «The Mindy Project», фільми з Вуді Алленом та менш відомі проекти. Його спадщина живе в роботах багатьох сучасних операторів, які надихаються його новаторським підходом до світла та кольору в кіно.