Віллен Новак

Віллен Захарович Новак народився 3 січня 1938 року в селі Глезне (нині Житомирський район Житомирської області), УРСР, СРСР (зараз йому 88 років). Він виріс у радянській Україні, де з юності цікавився кіно та мистецтвом. У 1956 році закінчив Київський кінотехнікум, а пізніше — Київський державний інститут театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого. З 1971 року працював на Одеській кіностудії художніх фільмів як режисер-постановник, де створив більшість своїх робіт. Віллен Новак є одним із ключових представників українського кінематографа радянського та пострадянського періодів, відомий глибокими соціальними драмами та людськими історіями. Він живе та працює в Одесі, де продовжує пов’язаний з кіно.

Віллен Новак — радянський та український кінорежисер, актор, сценарист і режисер-постановник, який зняв понад десять повнометражних фільмів. Він прославився роботами на Одеській кіностудії, такими як «Вторгнення» (1980), «Gu-Ga» (1989), «Принцеса на бобах» (1998), «Дикая любовь» (1993, присвячений пам’яті дочки Іванки), «Анка з Молдаванки» (2005), «Камертон» та «Чому я живий» (2021) — драма за реальними подіями про війну та виживання, яка потрапила до ТОП-10 Netflix. Його фільми часто фокусуються на людській долі, війні, любові та соціальних проблемах. Новак також знімався в епізодичних ролях як актор і був художнім керівником Одеської кіновідеостудії нового зразка. Його творчість високо оцінена за правдиве зображення людини в складних обставинах.

Віллен Новак — Народний артист України (1999), член-кореспондент Національної академії мистецтв України (2002). Він нагороджений Орденом «За заслуги» III та II ступенів, а також має звання Заслуженого діяча мистецтв України. Його фільми отримували призи на міжнародних фестивалях: «Чому я живий» (2021) переміг на двох фестивалях одночасно та став популярним на Netflix. «Дикая любовь» стала лідером прокату в Україні в 1993 році та фільмом-відкриттям фестивалю «Київкінофест» у 2025 році. Новак визнаний одним із видатних режисерів Одеської кіностудії за внесок у українське кіно.

Інформація про особисте життя Віллена Новака обмежена, оскільки він рідко ділиться деталями в інтерв’ю. Відомо, що у нього була дочка Іванка Новак, яка трагічно загинула під час зйомок фільму «Дикая любовь» (1993) — стрічка присвячена її пам’яті. Про дружину чи інших дітей публічних даних мало, акцент завжди на творчості. Віллен Новак походить з простої родини з Житомирщини, де батько Захар вплинув на його виховання. Він тримає приватне життя закритим, фокусуючись на кіно та суспільних подіях, таких як війна в Україні, яку він засуджує. Актор-режисер живе в Одесі, де має родинні зв’язки з місцевою кіноспільнотою.

Станом на січень 2026 року Віллен Новак (88 років) залишається активним у кіноспільноті, хоча нові повнометражні фільми рідко знімає через вік. У 2025 році його класичний фільм «Дикая любовь» став фільмом-відкриттям кінофестивалю «Київкінофест» та згадувався в естетиці українського кіно. Його драма «Чому я живий» (2021) продовжує бути популярною на Netflix та інших платформах. Новак підтримує Україну під час війни, у 2022 році публічно засуджував агресію та закликав зупинити війну. Він періодично дає інтерв’ю, бере участь у ювілейних заходах (наприклад, 85-річчя у 2023) та залишається шанованим майстром Одеської кіностудії. Майбутні проєкти можуть включати документальні роботи чи консультації, але фокус — на спадщині та підтримці молодого покоління кінематографістів.