Віктор Жданов

Віктор Петрович Жданов народився 3 березня 1965 року в селі Киселівка Білозерського району Херсонської області, УРСР. Він виріс у сільській місцевості, де з дитинства мріяв про сцену, захоплюючись театром і кіно, хоча спочатку планував стати режисером самодіяльності. У 1986 році закінчив Херсонське училище культури за спеціальністю “режисер самодіяльних колективів”, після чого почав акторську кар’єру в Херсонському театрі ляльок. З 1988 по 1997 рік працював у Херсонському українському музично-драматичному театрі, а в 1997–1998-му — у Майкопському російському театрі драми в Адигеї (Росія). У 2000 році приєднався до Донецького українського музично-драматичного театру, де набув значного досвіду в героїчних і комедійних ролях. У 2008 році вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого (курс В. Чхаїдзе). У 2014 році, після початку російської агресії на Донбасі, разом з дружиною переїхав до Києва, де з 2014 по 2022 рік служив у Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра. З 2022 року — актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Віктор Жданов — український актор театру та кіно, який здобув визнання завдяки драматичним ролям у фільмах про сучасну історію України та комедійним образам у серіалах. Його прорив у кіно стався у 2017 році з роллю бійця Валерія “Гамлета” у воєнній драмі “Кіборги. Герої не вмирають”, де він втілив захисника Донецького аеропорту, що принесло йому популярність і визнання від військових. Серед знакових робіт — роль у воєнній драмі “Атлантида” (2019) режисера Валентина Васяновича, яка отримала нагороди на Венеційському та Торонтському фестивалях, а також “Чорний ворон” (2019) як козак і “Захар Беркут” (2019) у історичному епосу. У серіалах Жданов блиснув як Омелко Кайдаш у “Спіймати Кайдаша” (2020), батько Гамлета в “БожеВільні” (2023) та Семен Іванович у “Збори ОСББ” (2024). Нещодавно знявся в “Конотопська відьма” (2024) як старий фермер, “Одна родина” (2024) та “Перевізниця” (2024) як Анатолій. Актор відомий своєю щирістю та універсальністю, від героїчних образів до комічних, і активно підтримує українську культуру під час війни. Загалом у фільмографії понад 40 ролей, з акцентом на патріотичні проекти.

Віктор Жданов удостоєний звання Заслуженого артиста України у 2009 році за внесок у розвиток українського театру та кіно. У 2025 році, з нагоди Дня працівників культури, президент Володимир Зеленський присвоїв йому звання Народного артиста України за вагомий особистий внесок у національну культуру та високу професійну майстерність. За роль у фільмі “Атлантида” (2019) актор отримав визнання на міжнародних фестивалях, включаючи Венеційський кінофестиваль, де стрічка здобула “Срібного лева”. У 2017 році за “Кіборгів” номінований на премію “Кіноколо” як найкращий актор другого плану. Крім того, має почесні грамоти від Міністерства культури України за культурну діяльність під час війни (2022–2023).

Віктор Жданов походить з простої сільської сім’ї в Херсонській області, де з дитинства панувала атмосфера творчості та працьовитості, хоча деталі про батьків не розголошуються публічно, актор згадує їх як опору в перші кроки кар’єри. Під час роботи в Донецькому театрі познайомився з майбутньою дружиною — акторкою Оленою Хохлаткіною, з якою разом будував родину в умовах нестабільності. Пара одружилася на початку 2000-х і разом пережила переїзд з окупованого Донбасу до Києва в 2014 році, коли Росія вторглася на схід України, залишивши позаду дім і театр. Жданов часто підкреслює, що дружина — його головна підтримка в професії, і вони разом знімалися в кількох проектах, додаючи автентичності родинним сценам. У подружжя є діти, про яких актор говорить стримано, уникаючи публічності для безпеки, але зазначає, що родина — його натхнення та мотивація в боротьбі за Україну. Під час повномасштабної війни в 2022 році сім’я залишилася в Києві, де Олена продовжує акторську кар’єру, а Віктор балансує між театром і волонтерством. Жданов уникає скандалів, фокусуючись на сімейній єдності, і в інтерв’ю ділиться, як переїзд зміцнив їхні зв’язки, перетворивши виклики на силу. Зараз родина мешкає в столиці, підтримуючи близьких на окупованих територіях і плануючи спільні проекти.

Станом на листопад 2025 року Віктор Жданов активно працює в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка, де готується до прем’єри нової постановки “Сірі бджоли” — драми за романом Андрія Куркова, де він грає ключову роль у історії про життя в сірій зоні, натхненну війною. Нещодавно вийшов фільм “Сірі бджоли” (2025), де Жданов виконав одну з головних ролей, проект отримав визнання критиків за глибокий психологічний портрет і став однією з найпотужніших прем’єр року, з прем’єрою в листопаді. Актор завершив зйомки в “Супермен” (2025) як Стандартна принцеса в епізоді та озвучці для “Білосніжка” (2025) у серіалі “Вечірня казка”. Серед інших поточних проектів — участь у документальному фільмі “Пластуни” (2025) про історію українського скаутингу та серіалах на ICTV, включаючи п’ять нових стрічок. У 2025-му Жданов приєднався до благодійного туру театрів по Європі, збираючи кошти на ЗСУ через виступи та зустрічі з діаспорою, а також веде майстер-класи для молодих акторів у Києві. Особисто актор насолоджується близькістю з дружиною Оленою Хохлаткіною, яка також задіяна в театрі, і ділиться в інтерв’ю роздумами про втрату дому на Донбасі та надію на перемогу. Він публічно підтримує українську культуру, бойкотуючи російські проекти, і активно коментує культурні події, як-от нагороду Народного артиста в листопаді. Серед майбутніх планів — головна роль у воєнній драмі “Тіні сірої зони” (2026) та співавторство в книзі про акторів під час війни. Загалом, 2025-й для Жданова — рік творчого відродження, патріотизму та сімейної стабільності, з акцентом на проекти, що відображають український досвід.