Віктор Вонґ

Віктор Вонґ (повне ім’я Віктор Ґі Кеунґ Вонґ) народився 30 липня 1927 року в Сан-Франциско, штат Каліфорнія, США, в районі Чайнатаун. Він був американцем китайського походження, четвертого покоління. Батько, Саре Кінґ Вонґ, був відомим у китайсько-американській спільноті, а дід заснував газету Young China разом із Сунь Ятсеном. Віктор виріс у релігійній родині (мати була побожною християнкою), вивчав політологію та журналістику в UC Berkeley, теологію в Чикаго, а також мистецтво. Перед акторством працював журналістом і художником.

Віктор Вонґ — американський актор китайського походження, журналіст і художник, відомий ролями мудрих дідусів і характерних персонажів у 1980–1990-х. Кар’єра в кіно почалася пізно — у 57 років. Найвідоміші ролі: Еґґ Шен у «Велика халепа в малому Китаї» (1986, Джон Карпентер), Чень у «Останній імператор» (1987, Бернардо Бертолуччі, 9 «Оскарів»), дідусь у серії фільмів «Три ніндзя» (1992–1998), дядько Так у «Тремтіння землі» (1990), професор у «Принц темряви» (1987).
Він часто співпрацював із режисером Вейном Ваном («Дім сум: Трохи серця», 1985; «Клуб радості та удачі», 1993). До кіно був журналістом на KQED (1968–1974), одним із перших китайсько-американських репортерів на ТБ, і художником біт-покоління. Зіграв понад 30 ролей, часто типажем «мудрого азіата».

Індивідуальних великих нагород (як «Оскар» чи «Еммі») не має, але фільми з його участю отримували престижні премії.
«Останній імператор» (1987) — 9 премій «Оскар», включаючи найкращий фільм.
Номінації та визнання за журналістику (Еммі як репортер).
Визнання від Chinese Historical Society of America (1999) за внесок у журналістику.
Його ролі в незалежному кіно та азіатсько-американському театрі високо оцінювали критики, зокрема Вейн Ван називав його своїм альтер-еґо.

Батьки — іммігранти з Китаю; батько Саре Кінґ Вонґ був впливовим у Чайнатауні. Мав брата Зеппеліна та сестер (Сара, Ширлі, Бетті).
Був одружений чотири рази: Olive Thurman, Robin Goodfellow, Carol Freeland та Dawn Rose (остання дружина на момент смерті).
Мав п’ятьох дітей: дочки Емілі (Emily Wong) та Гізер (Heather Wong-Xoquic), сини Антон (Anton), Ліон (Lyon, трагічно загинув у 1986 в бійці, що спричинило перший інсульт Віктора) та Данкан (Duncan).
На момент смерті мав п’ятеро онуків. Двоє синів жили в Нью-Йорку. Родина підтримувала його в кар’єрі, але він уникав публічності щодо особистого життя.

Віктор Вонґ завершив кар’єру в 1998 році після двох інсультів і погіршення здоров’я. Він помер 12 вересня 2001 року у віці 74 років у своєму будинку в Локку, Каліфорнія, від серцевої недостатності. Смерть настала наступного дня після терактів 11 вересня — Віктор не спав, дивлячись новини та хвилюючись за синів у Нью-Йорку, що погіршило стан.
Його спадщина живе в фільмах 1980–1990-х, де він став одним із найпомітніших азіатсько-американських акторів. Фільми з його участю регулярно показують на ТБ та стримінгах.
Він залишається символом пізнього прориву в Голлівуді, боротьби з типажами та внеску в представлення азіатів у кіно. У 2020-х його згадують у контексті азіатсько-американської історії кіно, а ролі в «Велика халепа…» та «Тремтіння землі» стали культовими.
Нових проектів немає через смерть, але його роботи надихають нові покоління акторів. Прах похований, родина зберігає приватність.