Віктор Стороженко

Віктор Стороженко народився 15 вересня 1990 року в Севастополі, Крим. З дитинства стикався з расизмом через змішане походження (батько — африканець), але це не завадило йому обрати шлях актора. Після школи переїхав до Києва, де в 2010–2015 роках навчався в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого на курсі Дмитра Богомазова. З 2015 року — актор Київського національного академічного Молодого театру, де грає в постановках і є резидентом. Після Революції Гідності свідомо перейшов на українську мову в повсякденному житті. З початком повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році пішов добровольцем до батальйону «Свобода» (позивний «Мавр»).

Віктор Стороженко — актор Молодого театру та учасник кількох українських фільмів і серіалів, зокрема епізодичних ролей у комедії «Ржака» (2018, роль Бобо). Він також працював у студії «Маахохототала» (2017–2018). Широку популярність здобув як військовослужбовець: з лютого 2022 року воює в батальйоні «Свобода», брав участь у боях під Сєвєродонецьком і Зайцевим, де в серпні 2022 року отримав важке поранення (уламок міни в обличчя, ледь не втратив око). Після лікування в госпіталях Києва та Дніпра повернувся до служби. Його історія — приклад мулата з Криму, який став українським воїном і спростовує російську пропаганду. Актор активно веде Instagram (@martinfildman), де розповідає про війну, родину та життя.

Конкретні державні чи військові нагороди Віктора Стороженка публічно не деталізуються в доступних джерелах. Його основні досягнення — це визнання як актора Молодого театру та як воїна-добровольця, який пройшов важкі бої та поранення на фронті. Історія Стороженка отримала широкий резонанс у ЗМІ, зокрема в інтерв’ю для «Української правди», ТСН та інших, де його називають символом опору расизму та агресії. Він вважається прикладом патріотизму для багатьох українців.

Віктор Стороженко одружений з актрисою Анастасією (Настею), своєю колегою по театру. У них двоє дітей: старший син Мартін (народився близько 2019 року) та донька (народилася 14 жовтня 2022 року в Польщі, куди родина виїхала на початку війни). Про вагітність дружини Віктор дізнався за кілька днів до 24 лютого 2022 року, але все одно пішов на фронт. Родина пережила расизм: у 2025 році дітей образили підлітки расистськими висловлюваннями. Деталі про батьків (батько — африканець) обмежені, але відомо, що саме через них Віктор стикався з дискримінацією в дитинстві в Криму. Він намагається тримати приватне життя в відносній таємниці, фокусуючи увагу на війні та кар’єрі. Актор активно захищає родину та розповідає про них у соцмережах.

На початок 2026 року Віктор Стороженко продовжує службу в Збройних Силах України в складі батальйону «Свобода», хоча після важкого поранення в 2022 році проходить реабілітацію та психологічне відновлення (лікується від ПТСР). Він повернувся до театральної діяльності як резидент Молодого театру, коли дозволяє ситуація. Активно веде Instagram, де ділиться історіями з фронту, життям родини та боротьбою з расизмом. Актор планує повернення до повноцінної акторської кар’єри після перемоги. Він залишається символом українського опору, поєднуючи театр, війну та батьківство. У майбутньому можливі нові ролі в українському кіно чи театрі.