Віктор Крутін

Віктор Крутін народився 5 червня 1951 року в селі Чернобаївка Херсонської області. Він був радянським та українським кінооператором. Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Карпенка-Карого у 1973 році. Протягом 30 років працював на Одеській кіностудії, де зняв понад 20 фільмів.

Віктор Крутін відомий завдяки своїй роботі над такими фільмами, як «Мої дорогі» (1975), «Ми разом, мамо» (1976), «Подарунок долі» (1977), «Забудьте слово «смерть»» (1979), «Пригоди Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна» (1981), «Зелений фургон» (1983) та «Фанат» (1989). Його фільмографія налічує понад двадцять робіт, які охоплюють різні жанри та теми. Він був талановитим оператором, який зробив значний внесок у розвиток українського кінематографу.

У 1975 році Віктор Крутін отримав приз за операторську роботу у фільмі «Мої дорогі» на кінофестивалі «Молодість» у Києві. У 1994 році йому було присвоєно звання Заслуженого діяча мистецтв України, що підкреслює його визначні заслуги у сфері кінематографу.

Віктор Крутін був одружений з акторкою Ельвірою Хомюк. У них народився син, Сергій Крутін, який також став режисером і продовжив родинну традицію у кінематографі. Сім’я Крутіних відіграла важливу роль у його житті та творчості, надихаючи та підтримуючи його у професійній діяльності.

Віктор Крутін помер 10 січня 1999 року в Одесі у віці 47 років. На жаль, через його передчасну смерть, нових проєктів після 1999 року не було. Його творчість продовжує надихати кінематографістів та глядачів, а фільми залишаються актуальними та цікавими для широкої аудиторії.