Вернер Герцоґ

Вернер Герцог (справжнє прізвище Штіпетіч) народився 5 вересня 1942 року в Мюнхені під час Другої світової війни. Його мати Елізабет втекла з немовлям від бомбардувань союзників у віддалене баварське село Закранг, де він провів дитинство в бідності та післявоєнних труднощах. Батько Дітріх повернувся з війни лише 1947 року, але незабаром батьки розлучилися. Вернер вивчав історію та літературу в Мюнхені та Піттсбурзькому університеті, але рано почав знімати кіно — перший фільм створив у 19 років. Він є ключовою фігурою Нового німецького кіно поряд з Вімом Вендерсом та Райнером Вернером Фассбіндером.

Вернер Герцог — один із найвпливовіших режисерів світу, автор понад 70 ігрових та документальних фільмів. Відомий екстремальними зйомками та темами людських мрій, божевілля та конфлікту з природою: «Агіре, гнів Божий» (1972), «Фіцкарральдо» (1982), «Грізлі Мен» (2005), «Зустрічі на краю світу» (2007), «Печера забутих снів» (2010). Часто працював з Клаусом Кінскі, знімав на всіх континентах. Його стиль — поетичний, філософський, з потужними візуальними образами та голосовим коментарем. Також режисер опер, автор книг та актор у фільмах інших.

Номінований на Оскар за найкращий документальний фільм («Зустрічі на краю світу», 2008). Лауреат Золотого лева Венеційського кінофестивалю за життєві досягнення (2025), Carrosse d’Or Каннського фестивалю, European Film Academy Lifetime Achievement Award, Directors Guild of America Award, численних призів Берлінале, Канн, Санденс, Telluride та інших фестивалів. Офіцер Ордену за заслуги Федеративної Республіки Німеччина. Його фільми здобули десятки перемог та номінацій на BAFTA, Еммі та інші премії.

Був одружений тричі: перший шлюб з Мартьє Громан (1967–1985, син Рудольф Амос Ахмед, 1973), другий з Крістін Марією Ебенбергер (1987–1997, дочка Ганна Маттес), третій з фотографинею Леною Пісецькі (Лена Герцог) з 1999 року. Має ще одного сина Саймона. Живе переважно в Мюнхені та Лос-Анджелесі, тримає особисте життя відносно приватним, але згадує про вплив дитинства та сімейних обставин на своє бачення світу. Його зведений брат — Луккі Штіпетіч.

У 83 роки Вернер Герцог залишається надзвичайно активним: нещодавно вийшов документальний фільм «Ghost Elephants» (2025) про зниклих слонів в Анголі. Завершив ігровий фільм «Bucking Fastard» з сестрами Мара в головних ролях. Почав зйомки нової документальної стрічки (Мексика та Австрія). У 2026 році стартує виробництво його анімаційного дебюту «The Twilight World» — адаптації власного роману про японського солдата Хіроо Оноду. Продовжує проводити майстер-класи (наприклад, на Азорських островах), писати та знімати, поєднуючи екстремальні подорожі з філософськими роздумами. Він — живий класик, який не зупиняється попри вік.