Василь Авраменко

Василь Кирилович Авраменко народився 22 березня 1895 року в Стеблеві на Київщині (нині Черкаська область). Він рано втратив батьків і з підліткового віку мандрував Росією, працював на флоті у Владивостоці, де вперше побачив українську оперету «Наталка Полтавка». У 1917 році брав участь у визвольних змаганнях, зустрічався з Симоном Петлюрою, який порадив йому вступити до школи Лисенка в Києві. Там він навчався акторству та танцям у Василя Верховинця. Після поразки УНР емігрував до Польщі, Західної України, а в 1925–1926 роках — до Канади та США. Він жив переважно в Нью-Йорку, де заснував школу танцю та численні ансамблі. Авраменко відомий як «батько українського танцю» в діаспорі за популяризацію народного мистецтва по всьому світу.

Василь Авраменко найбільш відомий як хореограф та популяризатор українського народного танцю, якого він перетворив на професійне сценічне мистецтво. Він створив понад 70 шкіл українського танцю в Канаді, США, Південній Америці та Австралії, поставив класичні номери на кшталт «Гопака», «Гонти», «Аркану з Коломиї», «Чумака». Його ансамблі виступали в Метрополітен-опера в Нью-Йорку (1931), на Всесвітній виставці в Чикаго (1933) та в Білому домі (1935). Авраменко також був актором у театрі Миколи Садовського, режисером і продюсером перших українських звукових фільмів у США: «Наталка Полтавка» (1936), «Запорожець за Дунаєм» (1937) та «Маруся». Він видав книги про українські танці, музику та строї, поєднуючи фольклор з балетом і театром.

Василь Авраменко не мав великої кількості офіційних нагород за радянських часів через еміграцію, але його внесок визнано в діаспорі та сучасній Україні. Він отримав Хрест Симона Петлюри та орден «Карпатська Січ» за участь у визвольних змаганнях. У 1993 році відбулася перепоховання його праху в Стеблеві з державними почестями. Його ім’ям названо вулиці в Україні, проводилися конференції та виставки (наприклад, 1993 року в Києві та Стеблеві). У діаспорі створено Фонд імені Василя Авраменка для збереження спадщини. Його фільми та постановки отримували визнання на міжнародних сценах.

Василь Авраменко народився в селянській родині Кирила Авраменка та Олександри Довбуш у Стеблеві. Він рано осиротів і виріс без батьківського нагляду, мандруючи та працюючи. Деталі про братів і сестер відомі частково — старший брат у Владивостоці навчив його грамоти. Авраменко не мав публічно відомої дружини чи дітей; його особисте життя залишалося приватним, фокусуючись на творчості та мандрівках. У спогадах він згадує родину лише побіжно, без детальних описів. Після еміграції він жив самотньо в Нью-Йорку, присвячуючи себе українській культурі.