Василь Антоняк

Василь Антоняк народився приблизно в 1992–1993 роках (за оцінками, йому близько 33 років станом на 2026 рік) на Львівщині, Україна. Він виріс у Львові та Києві, де під час Майдану долучився до протестів. З 2014 року пішов добровольцем на Схід України в батальйон «Айдар», де служив парамедиком і бойовим медиком. Після повернення з фронту працював волонтером, психологом та тренером з тактичної медицини для ветеранів. У 2018–2019 роках дебютував як актор у кіно, граючи ролі, близькі до власного досвіду. Він проживає в Україні, активно займається громадською діяльністю, підтримкою ветеранів та психологічною допомогою.

Василь Антоняк прославився як непрофесійний актор у фільмі «Атлантида» (2019) режисера Валентина Васяновича, де зіграв головну роль Івана — ветерана з ПТСР, який намагається адаптуватися до цивільного життя після війни. Фільм знятий виключно з непрофесійними акторами-військовими та волонтерами, прем’єрував на Венеційському кінофестивалі, потрапив у лонглист «європейського Оскара» та здобув світове визнання. Також знявся в короткометражці «Із зав’язаними очима» (2019). Як ветеран він відомий службою в «Айдарі», порятунком побратимів на фронті та роботою в ГО «Вільний вибір» як психолог Мобільного офісу Ветеран Хабу. Він проводить тренінги з психологічної підтримки, такмеду та адаптації ветеранів, виступає в інтерв’ю про травму війни, ПТСР та повернення до цивільного життя. Його досвід робить ролі автентичними, а громадську діяльність — важливою для ветеранської спільноти.

Індивідуальних значних акторських нагород немає, оскільки він непрофесійний актор. Фільм «Атлантида» отримав численні фестивальні нагороди (Венеційський кінофестиваль, приз глядацьких симпатій тощо), лонглист Європейської кіноакадемії та визнання критиків за внесок у українське кіно про війну. Як ветеран та громадський діяч він високо оцінений у ветеранських колах за порятунок життів та психологічну допомогу, але формальних державних чи інших премій не зафіксовано у відкритих джерелах. Його внесок у кіно та ветеранську справу визнаний як приклад автентичності та сміливості.

Публічної інформації про батьків, дружину, дітей чи партнерів Василя Антоняка практично немає — він не ділиться особистими деталями в інтерв’ю чи соцмережах. Відомо лише, що він з Львівщини, де має корені, і фокусується на службі та допомозі іншим. Як ветеран, він рідко говорить про сім’ю, уникаючи уваги до приватного життя. Немає підтверджень про шлюб чи дітей у відкритих джерелах. Деталі родини залишаються конфіденційними.

На 2026 рік Василь Антоняк продовжує працювати психологом та тренером у ГО «Вільний вибір» (Мобільний офіс Ветеран Хабу), проводить тренінги з психологічної підтримки, тактичної медицини та адаптації ветеранів (наприклад, для центрів зайнятості та фахівців). Він виступає в інтерв’ю та на заходах про ПТСР, війну та реабілітацію. Активний в Instagram (@vasmangal0205), де ділиться рідкісними постами про життя, ветеранські теми та особисті думки. Після успіху «Атлантиди» не знімався в нових великих проєктах, фокусуючись на громадській та психологічній роботі. Планує продовжувати підтримку ветеранів, можливо, брати участь у документальних чи освітніх проєктах. Він залишається важливою фігурою в українській ветеранській спільноті та кіно про війну, надихаючи автентичністю та допомогою іншим.