Василь Сігарєв

Василь Сигарєв народився 11 січня 1977 року в невеликому промисловому містечку Верхня Салда. Він закінчив Єкатеринбурзький державний театральний інститут, де навчався на курсі легендарного драматурга Миколи Коляди. Свій творчий шлях він розпочав як радикальний драматург, чиї п’єси шокували публіку своєю відвертістю та суворим реалізмом. На початку 2000-х він став одним із лідерів руху «Нова драма», отримавши визнання спочатку в Лондоні, а вже потім на батьківщині.

Василь Сигарєв здобув світову славу як режисер та сценарист, що працює в жанрі безкомпромісного соціального реалізму та метафоричного трилера. Його дебютний фільм «Вовчок» став справжньою сенсацією, отримавши головний приз фестивалю «Кінотавр». Наступна робота, драма «Жити», закріпила за ним репутацію одного з найпотужніших режисерів сучасності, здатного говорити на межові екзистенційні теми. Також він здивував глядачів неординарною новорічною комедією «Країна Оз», яка продемонструвала його талант у жанрі гротеску. Окрім кіно, він залишається впливовим драматургом, чиї п’єси, такі як «Пластилін», ставилися на сценах багатьох театрів світу.

Творчість митця відзначена численними престижними преміями, серед яких «Ніка» та кілька нагород гільдії кінознавців «Білий слон». За свою драматургію він отримав британську премію Evening Standard Theatre Award у номінації «Найперспективніший драматург», ставши першим іноземцем, удостоєним цієї відзнаки. Його фільми неодноразово перемагали на фестивалях у Цюриху, Вісбадені та на «Кінотаврі». У 2016 році він отримав приз за найкращий сценарій до фільму «Країна Оз».

Василь Сигарєв протягом багатьох років перебував у творчому та особистому союзі з актрисою Яною Трояновою, яка була музою та виконавицею головних ролей у всіх його знакових фільмах. Пара офіційно розлучилася у 2020 році, проте вони зберегли професійні та дружні стосунки. Від першого шлюбу у Василя є донька Єлизавета, з якою він намагається підтримувати зв’язок. Режисер часто згадує, що його провінційне коріння та спостереження за життям простої людини стали головним джерелом його натхнення. Наразі він веде досить закритий спосіб життя, уникаючи зайвої медійності.

Сьогодні Василь Сигарєв продовжує працювати над сценаріями та режисерськими задумами, хоча випускає нові проекти нечасто, віддаючи перевагу якості над кількістю. У 2025–2026 роках він задіяний у розробці кількох проектів для цифрових платформ, де його гострий соціальний погляд залишається затребуваним. Режисер також займається продюсуванням незалежних стрічок та підтримує молодих драматургів єкатеринбурзької школи. Він залишається активним критиком сучасного культурного стану, часто висловлюючи свою позицію у незалежних інтерв’ю. Його майбутні плани включають роботу над масштабним психологічним трилером, який обіцяє стати продовженням його досліджень людської природи.