Ванґеліс

Вангеліс, справжнє ім’я Евангелос Одіссеас Папатанасіу, народився 29 березня 1943 року в Агрії поблизу Волоса, Греція. Він рано проявив музичний талант, граючи на фортепіано з чотирьох років, і вже в юності складав власні композиції. У 1960-х роках переїхав до Парижа, де став одним із засновників прогресив-рок гурту Aphrodite’s Child. Після розпаду гурту в 1972 році оселився в Лондоні, а згодом повернувся до Греції, де створив власну студію. Вангеліс помер 17 травня 2022 року у віці 79 років від ускладнень, пов’язаних з COVID-19.

Вангеліс прославився як композитор електронної та інструментальної музики, що поєднує синтезатори, оркестрові елементи та етнічні мотиви. Найвідоміший його саундтрек — до фільму «Вогняні колісниці» (1981), за який він отримав «Оскар» за найкращу оригінальну музику. Він також створив музику до «Той, хто біжить по лезу» (1982) Рідлі Скотта, «1492: Завоювання раю» (1992), «Антарктика» (1983) та багатьох інших стрічок. Серед його альбомів — «Heaven and Hell» (1975), «China» (1979), «Voices» (1995). Вангеліс випустив понад 40 сольних альбомів і вважається одним із піонерів електронної музики.

Вангеліс отримав премію «Оскар» (1982) за музику до фільму «Вогняні колісниці», а також «Греммі» за той самий саундтрек. Він був номінований на «Золотий глобус», BAFTA та інші престижні нагороди за музику до кіно. Крім того, його внесок у електронну музику відзначено численними музичними преміями та визнанням у світі саундтреків і нової вікової музики.

Інформація про особисте життя Вангеліс є досить закритою, оскільки він уникав публічності щодо родини. Відомо, що він не мав дітей і не афішував стосунки в пресі. Його близькі зв’язки були переважно з колегами-музикантами та партнерами по проєктах, такими як Іріні Паппа, з якою він записував альбоми грецької та візантійської музики. Вангеліс жив переважно самотньо, зосереджуючись на творчості в своїй студії. Дані про батьків чи близьких родичів у публічних джерелах обмежені.

Вангеліс помер 17 травня 2022 року, тому наразі він не займається жодною діяльністю. Його спадщина продовжує жити: музика звучить у фільмах, на концертах, у плейлистах та реміксах. Після смерті виходять посмертні релізи, збірки та перевидання альбомів. Фанати та музиканти вшановують його внесок у електронну музику та саундтреки. У майбутньому можливе подальше переосмислення його творчості в сучасних проєктах, документальних фільмах чи використанні в нових кінороботах. Його твори залишаються класикою електронної та кіномузики.