Валєрій Золотухін

Валерій Золотухін народився 21 червня 1941 року в селі Бистрий Істок Алтайського краю, Росія. Він походив із селянської родини: батько Сергій Ілларіонович був головою колгоспу, мати Матрьона Федосіївна працювала в колгоспі. З дитинства мріяв стати актором. У 1958 році вступив до Державного інституту театрального мистецтва (ГІТІС) на відділення музичної комедії, який закінчив у 1963 році. Після інституту недовго працював у Театрі імені Моссовета, а з 1964 року став актором легендарного Московського театру на Таганці, де прослужив усе життя. Валерій Золотухін поєднував театр з роботою в кіно та був також відомим як співак і автор книг.

Валерій Золотухін — радянський і російський актор театру та кіно, Народний артист РРФСР. Він став широко відомим завдяки ролям у фільмах «Хазяїн тайги», «Бумбараш», «Єдиний», «Іван Васильович змінює професію», а також пізнішим роботам у «Нічному дозорі», «Денному дозорі» та «Чорній блискавці». На сцені Театру на Таганці зіграв десятки ролей у виставах Юрія Любимова. Актор мав унікальний тембр голосу, часто виконував пісні та романси. У 2003–2013 роках очолював Державний молодіжний театр Алтая. Його роботи поєднували драму, комедію та народний колорит.

Валерій Золотухін удостоєний звання Народного артиста РРФСР (1987, за іншими джерелами — 1998). Нагороджений медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна», медаллю «Ветеран праці», орденом Святого благовірного князя Данила Московського III ступеня та іншими регіональними відзнаками Алтайського краю. Його внесок у російський театр і кіно високо цінувався колегами та глядачами.

Валерій Золотухін був одружений двічі. Перша дружина — актриса Ніна Шацька (шлюб 1963–1977), з якою народився син Денис (1969), нині священик (отець Діонісій). Друга дружина — скрипачка Тамара Гусева (з 1978 року до смерті актора). У цьому шлюбі народився син Сергій (1979–2007), який був барабанщиком гурту «Мертві дельфіни» і трагічно наклав на себе руки. Актор мав також онуку Марію Золотухіну (актрису). Родинне життя Валерія Золотухіна було непростим, він відкрито говорив про втрати та віру.

Валерій Золотухін помер 30 березня 2013 року в Москві у віці 71 року від ускладнень, спричинених пухлиною головного мозку. Похований, згідно з його волею, на території храму Покрови Пресвятої Богородиці в рідному селі Бистрий Істок на Алтаї. Сьогодні його фільми та театральні роботи продовжують транслюватися і користуються популярністю. Спадщина актора живе в Театрі на Таганці, Молодіжному театрі Алтая та численних кінострічках радянської та російської класики. Нових проектів немає, оскільки актор пішов з життя понад 12 років тому.