Валерій Бассель

Валерій Михайлович Бассель народився 12 липня 1939 року в Москві в РРФСР (СРСР). У шкільні роки він уже брав участь у театральних постановках, що визначило його подальший життєвий шлях. У 1960 році закінчив Новосибірське театральне училище (студію при театрі «Червоний факел»). Після навчання працював у різних театрах СРСР, а згодом пов’язав своє життя з Одесою, де й прожив більшу частину творчої кар’єри. Помер 8 вересня 2024 року в Одесі на 86-му році життя.

Валерій Бассель — радянський та український актор театру і кіно, театральний режисер, педагог, заслужений артист України. Він знявся приблизно в 50 фільмах, серед яких особливо відомі епізодичні ролі в стрічках «Місце зустрічі змінити не можна», «Зелений фургон», «Чарівний голос Джельсоміно», «Контрабанда» та інших. У 1970–1980-х роках працював в Одеському обласному драматичному театрі імені А. Іванова, де прослужив майже 20 років. Широкій аудиторії запам’ятався як учасник популярної гумористичної програми «Джентльмен-шоу» (до 1993 року). З 1995 року обіймав посаду художнього керівника та режисера-постановника театрального колективу «Суєта суєт» Товариства єврейської культури в Одесі, де ставив вистави та продовжував педагогічну діяльність.

Заслужений артист України. Інших державних нагород та премій у відкритих джерелах не вказано. Основним визнанням його внеску вважається багаторічна віддана праця в театрі та кіно, а також повага колег і глядачів Одеси.

Інформація про батьків, дружину, дітей чи інших близьких родичів Валерія Басселя у відкритих джерелах практично відсутня. Він рідко розповідав про своє особисте життя в інтерв’ю чи публічних виступах. Відомо лише, що значну частину життя він прожив в Одесі, де й сформував своє творче та професійне оточення. Ймовірно, актор вів досить закрите сімейне життя, зосереджуючись переважно на театральній та режисерській діяльності. Про наявність дітей чи онуків публічної інформації немає.

В останні роки життя Валерій Бассель продовжував працювати в театрі, зокрема співпрацював з Одеським театром ляльок та іншими проєктами. Він брав участь у документальному фільмі Еви Нейманн «Коли над морем спалахує блискавка» (When Lightning Flashes Over the Sea), зйомки якого завершилися у 2024 році — це стала одна з його останніх робіт. До останніх днів він залишався активним у театральному середовищі Одеси, хоча через поважний вік уже менше з’являвся на екрані. На жаль, 8 вересня 2024 року Валерій Михайлович пішов з життя в Одесі. Його творча спадщина продовжує жити в фільмах, виставах та пам’яті глядачів. Майбутніх проєктів після 2024 року вже не планувалося через трагічну подію.