Валентин Грудинін

Валентин Гурійович Грудинін народився 6 лютого 1924 року в Макіївці (Донецька область, Україна). Його дитинство пройшло в Донбасі, батько працював начальником міліції, мати — телефонисткою. У юності брав участь у виставах народного театру. Під час війни служив у армійському ансамблі, пізніше за ложним звинуваченням відбував термін у Норильську, після чого був реабілітований. З 1957 року працював актором на Київській кіностудії імені Довженка.

Валентин Грудинін — радянський і український актор театру та кіно. Відомий ролями у культових фільмах, таких як «За двома зайцями» (Бас), «Королева бензоколонки», «У бій йдуть одні «старики» (полковник), «Варькина земля», «Ми, двоє чоловіків». Знімався переважно в епізодах і другорядних ролях, створюючи колоритні образи. Працював у театрах України та Росії, був членом Національної спілки кінематографістів України.

Член Національної спілки кінематографістів України. Брав участь у фільмах, відзначених державними преміями та нагородами, зокрема стрічках, які отримували Срібні медалі імені О. Довженка та інші відзнаки за внесок у радянське кіно.

Народився в родині службовців: батько — начальник міліції, мати — телефонистка. Детальна інформація про дружину, дітей та близьких родичів у відкритих джерелах практично відсутня. Актор вів відносно закрите особисте життя. Після звільнення з ув’язнення та реабілітації продовжив кар’єру, мешкаючи переважно в Україні. Сімейні обставини залишалися поза широкою увагою публіки.

Валентин Грудинін пішов з життя 24 листопада 2004 року у віці 80 років у Києві. Похований на Лісовому кладовищі. До кінця 1970-х — початку 1980-х активно знімався в кіно, після чого рідше з’являвся на екранах. Його творча спадщина продовжує жити в класичних радянських і українських фільмах, які регулярно транслюють на телебаченні та доступні на цифрових платформах. Актор залишається пам’ятним за яскраві характерні ролі в кіно минулого століття.