В. Боженок

Василь Назарович Боженко народився у 1871 році в селі Бережинка Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (нині Кіровоградська область, Україна) у селянській родині.
З молодих років працював на заводах та брав активну участь у революційному русі.
У 1904–1905 роках брав участь у революційних подіях як робітник-залізничник.
Помер 21 серпня 1919 року в місті Славута Волинської губернії від тифу.

Василь Боженко — один з організаторів загонів Червоної гвардії та партизанських формувань на Правобережній Україні в період громадянської війни 1918–1920 років.
Він очолював повстанський загін, який діяв проти військ Української Народної Республіки та денікінців.
Його ім’я пов’язане з активною боротьбою за встановлення радянської влади на Київщині та Волині.
На честь нього названо вулиці в кількох містах України, зокрема в Києві (вулиця Василя Боженка).
Також встановлено пам’ятник на його честь у Києві.

Василь Боженко не отримував офіційних нагород за життя, оскільки загинув у 1919 році.
У радянський період його вважали героєм громадянської війни, ім’я використовувалося в пропаганді.
На його честь названі вулиці, встановлено пам’ятники та меморіальні дошки в Україні.
Жодних персональних орденів чи медалей не присвоювалося через ранню смерть.

Інформація про батьків Василя Боженка у відкритих джерелах практично відсутня, відомо лише, що він походив із селянської родини.
Дані про дружину, дітей чи інших близьких родичів також не збереглися в доступних історичних документах.
Його особисте життя не було широко задокументоване через бурхливий період революції та ранню смерть.
Боженок проводив більшу частину життя в активній боротьбі, що не залишало місця для публічних згадок про родину.
Сучасні історичні джерела не містять детальної інформації про його сімейний стан.

Василь Боженко помер у 1919 році, тому не має сучасної діяльності.
Його ім’я продовжує згадуватися в історичному контексті громадянської війни на території України.
У сучасній Україні пам’ять про нього зберігається переважно через топоніміку (вулиці, пам’ятники).
У 2022–2026 роках у рамках дерусифікації та декомунізації деякі пам’ятники радянської доби були демонтовані або перебувають під дискусією.
Ім’я Боженка рідко використовується в новому історичному наративі незалежної України.
Жодних нових проєктів, пов’язаних безпосередньо з його особою, наразі не планується.