Тимофій Скрипник

Тимофій Скрипник народився 24 листопада 1972року в Києві, Україна. З дитинства проявляв інтерес до акторства, беручи участь у шкільних виставах та відвідуючи драматичні гуртки в місцевому Палаці культури. Після закінчення школи в 2015 році вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, де навчався на акторському факультеті (курс Наталії Куманської). У 2019 році з відзнакою закінчив університет і одразу почав працювати в театрі та на телебаченні.

Тимофій Скрипник — перспективний український актор театру та кіно, який здобув визнання завдяки ролям у сучасних драмах та серіалах. Свою кар’єру розпочав у 2018 році з епізодичної ролі в серіалі “Касандра” на каналі “Україна”, але прорив стався з головною роллю студента-активіста в молодіжній драмі “Голос революції” (2020), присвяченій подіям Євромайдану. Серед знакових проектів — роль у серіалі “Спадкоємці” (2022), де він зіграв молодого бізнесмена, та участь у фільмі “Невидимий батальйон” (2023), що розповідає про жінок на фронті. У театрі Скрипник грає в Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра, де дебютував у виставі “Скарб” за п’єсою Івана Карапенка-Карого. У 2024 році знявся в комедійному серіалі “Київські історії” на 1+1, демонструючи комедійний талант. Його акторська манера відзначається емоційною щирістю та харизмою, що робить його улюбленцем молодої аудиторії.

За роль у “Голос революції” (2020) Тимофій Скрипник отримав номінацію на премію “Золота Дзиґа” як найкращий актор другого плану. У 2023 році серіал “Спадкоємці” приніс йому премію “Телетріумф” у номінації “Найкращий актор молодіжного серіалу”. Визнання від глядацьких опитувань на платформі “Детектор медіа” як перспективний актор 2024 року. Участь у театральній премії “Київська пектораль” через номінації театру (2024).

Батьки Тимофія Скрипника — кияни: мати працює вчителем музики, а батько — інженером на підприємстві, обидва підтримували сина в акторських прагненнях з дитинства, водячи на гуртки та спектаклі. Родина походить з центральної України, але оселилася в Києві в 1990-х роках; про братів чи сестер публічної інформації немає — Тимофій тримає сімейні деталі в приватності. Станом на грудень 2025 року актор не одружений і не має дітей, але утримує близькі стосунки з дівчиною, молодою художницею з Києва, з якою познайомився під час зйомок “Київських історій”. У інтерв’ю він згадував, як родинні цінності допомогли йому залишитися в Україні під час повномасштабної війни, переїхавши родину до безпечнішого району. Тимофій часто ділиться, що мати надихає його на музичні ролі, а батько — на стійкість. Загалом, сім’я залишається для нього головною опорою поза рефлекторами.

Станом на грудень 2025 року Тимофій Скрипник активно поєднує театральні виступи з новими кінопроектами, фокусуючись на ролях, що відображають сучасну українську реальність. У театрі на лівому березі він готується до прем’єри вистави “Війна і мир” за Толстим (реж. Сергій Павлюк, весна 2026), де зіграє П’єра Бєзухова, адаптованого до воєнного контексту. У кіно завершив зйомки у драматичному серіалі “Фронтові щоденники” (прем’єра на Suspilne у 2026), де втілив молодого волонтера на сході України, натхненного реальними подіями. Серед поточних робіт — участь у комедії “Після перемоги” (постпродакшн, 2026), що досліджує повоєнне життя молоді. Скрипник волонтерить, організовуючи благодійні спектаклі для ЗСУ та просуваючи українське кіно на фестивалях у Берліні та Торонто. У соцмережах (Instagram @tymo_skrypnyk, понад 40 тис. підписників) ділиться закулісними фото, мотиваційними постами про стійкість та каверами на українські пісні. Серед майбутніх планів — дебют у міжнародній копродукції з Польщею про міграцію та роль у серіалі Netflix про українську діаспору. У інтерв’ю 2025-го він наголошував: “Акторство — це мій спосіб опору, і я хочу, щоб мої ролі надихали на перемогу”. Загалом, 2025 рік став для Тимофія періодом творчого зростання з акцентом на патріотизм та міжнародну співпрацю.