Тоні Тодд

Тоні Тодд (справжнє ім’я Ентоні Тіран Тодд) народився 4 грудня 1954 року у Вашингтоні, округ Колумбія, США. Він виріс у Гартфорді, штат Коннектикут, де відвідував місцеві школи, зокрема Гартфордську державну середню школу, та був випускником Artists Collective, Inc. Тодд провів два роки в Університеті Коннектикуту на стипендії, після чого отримав стипендію від престижного Eugene O’Neill National Theatre Institute, де вивчав театральне мистецтво. Ця освіта стала основою для його подальшого навчання в Hartman Conservatory у Стемфорді та Trinity Repertory Company у Провіденсі, штат Род-Айленд. Там він брав участь у десятках класичних та експериментальних вистав, паралельно викладаючи драматургію в державних школах Гартфорда.

Тоні Тодд — американський актор, продюсер і режисер, культова фігура в жанрах жахів, наукової фантастики та драми, відомий своїм глибоким, гучним голосом та імпозантною статурою (зріст 196 см). Він набув світової слави роллю загрозливого, але трагічного Кандимена (Деніел Робітейл) у трилогії жахів “Кандимен” (1992–1999) та його камео в ремейку 2021 року, що принесло номінації на премію Critics’ Choice та Fangoria Chainsaw Awards. Серед знакових ролей — Бен у ремейку “Ніч живих мерців” (1990), сержант Воррен у “Взводі” (1986) Олівера Стоуна, Топ Долар у “Вороні” (1994), генерал Генслер у “Скелі” (1996) з Шоном Коннері та Ніколасом Кейджем, а також містичний дідусь Вільям Бладворт у франшизі “Пункт призначення” (2000–2025). Тодд знявся у понад 100 фільмах і 20 серіалах, включаючи “Жадібний” (1997), “Міньйотаур” (2006), “Людина з Землі” (2007), “Франкенштейн” (2015), “Дім смерті” (2017) та “Пекельний фестиваль” (2018). У театрі він дебютував у світовій прем’єрі “Короля Гедлі II” Августа Вілсона, граючи титульну роль у Піттсбурзі, Сіетлі та Бостоні, а також у “Отелло”, “Аїді” на Бродвеї та інших постановках. Як голосовий актор, Тодд озвучував Вортігонтів у серії ігор Half-Life, Зума у “Флеші” (2014–2023), Дарксайда у DC Animated Universe (2015–2020), Венома у Marvel’s Spider-Man 2 (2023) та Локуса в Indiana Jones and the Great Circle (2024). Його кар’єра охоплює понад 240 кредитів, роблячи його одним з найуніверсальніших афроамериканських акторів Голлівуду.

Тоні Тодд не мав численних основних премій, але його внесок у жахи та ігри високо оцінено. Номінація на Critics’ Choice Super Awards за найкращу роль лиходія у кіно за “Кандимен” (2021). Номінація на Fangoria Chainsaw Award за найкращого актора за “Кандимен” (1992). Номінація на British Academy Games Award за найкращий акторський перформанс у Marvel’s Spider-Man 2 (2023) за озвучення Венома. Номінація на Screen Actors Guild Award за видатний ансамбль у “Ніколи не буде країни” (2005). Перемога на FCCA (Film Critics Circle of Australia) за найкращу акторку за “Місто, що чекає” (2009), хоча це здається помилкою; загалом визнання за “Visitors” (2003) на AFI Award. Зірка на Голлівудській алеї слави за довготривалу кар’єру (2023). Його фільми, як “Кандимен”, збережені в Національному реєстрі фільмів Бібліотеки Конгресу як культурно значущі.

Тоні Тодд був сином Еветти Лайонс Гейтер, шкільної вчительки, яка виховувала його в Гартфорді, Коннектикут; про батька відомо мало, ймовірно, сім’я мала труднощі, і Тодд частково ріс під опікою тітки. У нього були брат і сестра: брат Дональд В. Тодд (помер), брат Ісая Лайонс та сестра Моніка Дюпре, відома як перша “чорна королева жахів” (Scream Queen) у незалежному кіно. Тодд одружився з Фатімою Кортес (або Фатімою Кортец-Тодд) приблизно в 1986 році; вони прожили разом до його смерті, ведучи відносно приватне життя, але Фатіма часто підтримувала його кар’єру, підтвердивши його смерть у листопаді 2024 року. Пара мала двох дорослих дітей: сина Александра Пакстона Тодда (Алекс), який бореться з біполярним розладом (Тодд публічно говорив про виклики системи охорони здоров’я для дорослих дітей), та доньку Аріану Тодд, яка у 2022 році оголосила про заручини з Шоном. Тодд часто називав дітей “серцем і душею” свого життя, ділячись фото в Instagram, але уникав деталей їхнього приватного життя. Сім’я пережила трагедії, як смерть брата, але Тодд підкреслював близькі зв’язки, особливо з сестрою, яка поділила його пристрасть до жахів. Його родинні корені вплинули на акторську емпатію, роблячи ролі глибокими та автентичними.

Тоні Тодд пішов з життя 6 листопада 2024 року у своєму домі в Марина-дель-Рей, Каліфорнія, у віці 69 років від раку шлунка, який діагностували ще в 2023 році; попри хворобу, він завершив зйомки ключових сцен для “Пункт призначення: Криваві лінії” (Final Destination: Bloodlines), прем’єра якого відбулася 16 травня 2025 року, де його імпровізований монолог став емоційним прощанням з фанатами. Фільм, присвячений Тодду, зібрав $315 млн, ставши найкасовішим і найкраще оціненим у франшизі, з позитивними рецензіями за його внесок. У 2025 році вийшли його останні проекти: “Бункер” (The Bunker, sci-fi жахи з Тобіном Беллом, реліз восени від Electric Entertainment), “Вовчий гра” (Werewolf Game), “Вівторковий грип” (Tuesday’s Flu), “Потік” (Stream, 2024, але дистрибуція в 2025), “Королівство тіней” (Realm of Shadows, 83% на Rotten Tomatoes) та “Карма: Смерть у Латіго-Спрінгс” (Karma: Death at Latigo Springs). Постійно з’являлися триб’юти: фанати запустили GoFundMe для юніорської бейсбольної ліги на його честь, відображаючи любов до спорту; його менторство молодих акторів висвітлили в інтерв’ю, а відсутність у сегменті “In Memoriam” на Emmy 2025 викликала обурення вдови Фатіми. У серіалах — поява в “Диявол може плакати” (Devil May Cry, 2025). Його спадщина жива: фільми реставрують для фестивалів, як Screamfest, а голос у іграх надихає; режисури, як Зак Ліповскі, дякували за поради. Тодд планував більше театру та менторства, але 2025 фокусується на постгумному визнанні, з колекційними виданнями “Ночі живих мерців” (1990) та костюмами Кандимена на Хелловін. Фанати та колеги, як Джордан Піл, підкреслюють його роль у розширенні представлення афроамериканців у жахах.