Том Гупер

Томас Джордж Гупер народився 5 жовтня 1972 року в Лондоні, Англія. Його мати Мередіт Джин Гупер (Meredith Jean Rooney) — австралійська письменниця та викладачка, батько Річард Гупер — британський медіаменеджер і колишній чиновник у сфері комунікацій. З дитинства цікавився кіно: у 13 років зняв свій перший короткометражний фільм за участю матері та сімейного собаки. Навчався в престижній Вестмінстерській школі, а потім вивчав англійську літературу в Університетському коледжі Оксфорда. Почав професійну кар’єру з короткометражок і телереклами, а згодом перейшов до повнометражного кіно та серіалів. Має подвійне громадянство — британське та австралійське.

Том Гупер найбільш відомий як режисер історичних драм і музичних адаптацій. Він здобув світову славу завдяки фільму «Король говорить!» (The King’s Speech, 2010), за який отримав «Оскар» за найкращу режисуру. Серед інших знакових робіт — мюзикл «Відверті» (Les Misérables, 2012), біографічна драма «Дівчина з Данії» (The Danish Girl, 2015), спортивна драма «Проклятий Юнайтед» (The Damned United, 2009), мінісеріали «Елізабет I» (2005), «Джон Адамс» (2008) та «Його темні начала» (His Dark Materials, окремі епізоди). У 2019 році зняв адаптацію мюзиклу «Кішки» (Cats), яка отримала змішані відгуки та стала одним із найневдаліших проєктів у його кар’єрі. Гупер часто працює з оператором Ларрі Смітом і використовує ширококутні об’єктиви для драматичного ефекту.

Том Гупер — лауреат премії «Оскар» за найкращу режисуру («Король говорить!», 2011). Володар премії «Еммі» за режисуру мінісеріалу «Елізабет I» (2006). Має численні номінації та перемоги: BAFTA, Directors Guild of America, Golden Globes, Critics’ Choice Awards тощо. «Король говорить!» здобув 4 «Оскари» (включаючи найкращий фільм), «Відверті» — 3 «Оскари» (включаючи найкращу жіночу роль другого плану для Енн Гетевей). Також має нагороди від AFI, National Board of Review та інші. Водночас отримав дві «Золоті малини» за «Кішки» (найгірша режисура та найгірший фільм). Його роботи часто номінуються на престижні премії за акторську гру, дизайн і саундтрек.

Том Гупер народився в родині Мередіт Гупер (письменниці) та Річарда Гупера (медіаменеджера). Має брата Бена та сестру Рейчел. Актор тримає особисте життя в приватності: немає публічної інформації про шлюб чи постійну партнерку. У минулому мав стосунки з актрисою та дизайнеркою Тарою Сабкофф (Tara Subkoff), від яких народилася дитина (син чи донька, деталі не розголошуються). Гупер рідко коментує сімейні теми в інтерв’ю, фокусуючись на кар’єрі. Він підкреслює вплив матері та її австралійського походження на своє бачення світу та творчість. Родина живе переважно в Англії, але має австралійські корені.

Станом на 2026 рік Том Гупер повертається до повнометражного кіно після перерви, спричиненої невдачею «Кішок» (2019) та пандемією. Він знімає біографічну драму «Photograph 51» — адаптацію п’єси Анни Зіглер про вчену Розалінд Франклін, де головну роль виконує Наталі Портман. Проєкт анонсовано в 2025 році, і Гупер планує представити його на Каннському кіноринку. Останніми роками він знімав рекламу для брендів на кшталт Vodafone, McDonald’s, Santander та Vanish. У 2024 році вийшла ремастеризована версія «Кішок» у Dolby Cinema до 40-річчя мюзиклу. Гупер висловлював бажання повернутися до зйомок і вже працює над кількома проєктами. Він продовжує жити в Лондоні, активно займається режисурою та іноді коментує індустрію в інтерв’ю. Планує подальші історичні та біографічні фільми, фокусуючись на сильних жіночих персонажах та наукових історіях.