Тінто Брасс

Джованні «Тінто» Брасс народився 26 березня 1933 року в Мілані, Італія, у родині з художнім та юридичним корінням — його дідусь Італіко Брасс був відомим художником. Виріс у Венеції, спочатку вивчав право в Падуанському університеті, але швидко перейшов до кіно. Почав кар’єру як асистент режисера, працював з Федеріко Фелліні та Роберто Росселліні. Дебютував як режисер у 1963 році фільмом «Chi lavora è perduto». Живе в Італії, відомий як «маестро еротики», має російсько-австро-угорське коріння. У 2010 році переніс інсульт, але відновився. Станом на 2026 рік йому 92 роки, він живий і продовжує бути іконою італійського кіно.

Тінто Брасс — італійський режисер та сценарист, спочатку відомий авангардними та політичними фільмами 1960–1970-х («La Vacanza», «L’urlo», «Dropout»). З 1970-х спеціалізувався на еротичному кіно, часто з фокусом на жіночу сексуальність та гумор. Найвідоміші роботи: «Caligula» (1979, хоча часто вважається спірним через втручання продюсерів), «All Ladies Do It» (Così fan tutte, 1992), «Paprika» (1991), «Monella» (Frivolous Lola, 1998), «Trasgredire» (2000). Його стиль — еротика з елементами сатири, дзеркала, відображення та «великі сідниці» як візуальний мотив. Зняв понад 30 фільмів, вплинув на жанр еротичного кіно в Європі.

Переможець призу Венеційського кінофестивалю за найкращий італійський фільм за «La Vacanza» (1971), номінація на Берлінський кінофестиваль за «L’urlo» (1970), перемоги на Hollywood Reel Independent Film Festival (за ретроспективи та реставрації «Dropout» тощо), кілька інших призів та номінацій за внесок у еротичне та авангардне кіно. Відомий радше культовим статусом, ніж масовими нагородами.

Тінто Брасс був одружений з Карлою Чіпрьяні (дочкою засновника Harry’s Bar у Венеції) з 1957 до її смерті в 2006 році. У пари двоє дітей: дочка Беатріче та син Боніфачо. Після смерті дружини почав стосунки з юристкою Катериною Варці (з 2006 року), з якою одружився в 2017 році. Сім’я тримає приватне життя в таємниці, Брасс рідко ділиться подробицями про дітей чи онуків. Близький з венеційським корінням родини, часто згадує дідуся-художника.

Станом на 2026 рік Тінто Брассу 92 роки, він живий, але давно не знімає повнометражних фільмів (останній — «Trasgredire» 2000 року, хоча є згадки про «Chi ha ucciso Caligola?» у розробці в 2020-ті, без підтвердженої прем’єри). Фокусується на спадщині: його фільми реставруються, виходять документальні стрічки про нього («Istintobrass», 2013), ретроспективи та видання. Уникає активної публічності через вік та здоров’я (переніс інсульт у 2010-му). Залишається культовою фігурою в еротичному кіно, його роботи продовжують обговорювати як класику жанру, з впливом на сучасних режисерів.