Тім Блейк Нельсон

Тім Блейк Нельсон народився 11 травня 1964 року в Талсі, Оклахома, США. Він виріс у єврейській родині: мати Рут Нельсон, народжена в Британії в 1938 році від німецьких євреїв, які втекли від нацистів, була філантропкою та соціальною активісткою, а батько Дон Нельсон — геологом та нафтовиком. Нельсон відвідував школу Holland Hall у Талсі, де проявив інтерес до театру, а згодом закінчив Браунський університет у 1986 році за фахом класична філологія, вигравши премію за відмінність у класичних студіях. Після університету він навчався в Джульярдській школі, де приєднався до акторської групи Playwrights Horizons, і дебютував на Бродвеї у 1990 році у п’єсі “The Lisbon Traviata”. Його рання кар’єра включала театральні ролі та написання п’єс, як “Eye of God” (1992), що стало основою для переходу до кіно та телебачення.

Тім Блейк Нельсон — американський актор, драматург, режисер, продюсер та сценарист, відомий як “сучасний характерний актор” з універсальними ролями від комедії до драми. Він здобув популярність роллю Делмара О’Доннела в комедійній одіссеї “Де ти, брате?” (O Brother, Where Art Thou?, 2000) братів Коен, де виконав пісню “In the Jailhouse Now” на саундтреку, що виграв Grammy. Серед найвідоміших проектів — Гідеон у sci-fi “Майнориті Репорт” (2002) Стівена Спілберґа, доктор Стів Пенданскі у пригодницькій “Holes” (2003), Семюел Стернс / Лідер у “Неймовірний Халк” (2008) та його повернення в “Капітан Америка: Новий світ” (2025). Нельсон блискуче зіграв у драмах “The Grey Zone” (2001), яку сам написав і зрежисував про Голокост, “Just Mercy” (2019) як Ральф Майерс, та “The Ballad of Buster Scruggs” (2018) братів Коен як Бустер Скраггс. Як драматург і режисер, він адаптував “O” (2001) — сучасну версію “Отелло”, та “Leaves of Grass” (2009) з Едвардом Нортоном. На телебаченні — Вейд Тіллман / Looking Glass у “Watchmen” (2019) HBO, за яку номінований на Critics’ Choice. Його кар’єра охоплює понад 80 фільмів, театральні постановки, як “Socrates” (2019), та дебютний роман “City of Blows” (2023).

– Номінація на Independent Spirit Award за Someone to Watch (1998) за “Eye of God”.
– Нагорода за найкращу режисуру (Seattle International Film Festival, 2001) за “O”.
– Freedom of Expression Award (National Board of Review, 2002) за “The Grey Zone”.
– Номінація на Critics’ Choice Television Award за найкращого актора другого плану в драматичному серіалі (2020) за “Watchmen”.
– Нагорода за найкращого актора (Grand Jury Award, 2021) за “Old Henry”.
– Jury Award за найкращого актора (Rome International Film Festival, 2024) за “Bang Bang”.
– Seymour Cassel Award за видатну гру актора (2024).
– Номінація на Saturn Award за найкращу жіночу роль (1996) за “12 мавп” (як актор у касті).
– Tokyo Bronze Prize (Tokyo International Film Festival, 1997) за “Eye of God”.
– American Independent Award (Seattle International Film Festival, 1997) за “Eye of God”.
– IFJA Award за найкращий ансамбль (2018) за “The Ballad of Buster Scruggs”.
– Номінація на IFJA Award за найкращого актора другого плану (2019) за “The Report”.

Батьки Тіма Блейка Нельсона — Рут Нельсон (уроджена Кайзер), філантропка та активістка, народжена в Британії від німецьких євреїв, які втекли від нацистів у 1938 році, та Дон Нельсон, геолог і нафтовий бізнесмен; мати померла в 1994 році, а родина мала дядька Джорджа Кайзера, мільярдера та мецената. Нельсон виріс у Талсі як єдина дитина, але близький з родичами, включаючи родину матері, яка іммігрувала до США перед Другою світовою війною. У 1994 році 12 червня Нельсон одружився з акторкою Лірою Бенавідес, з якою познайомився в театрі; шлюб триває понад 30 років, і вони разом знімалися в проектах, як “The Grey Zone”. У подружжя троє синів: Роберт (старший, студент), Ґріффін (середній, актор і музикант) та Коулі (наймолодший, студент); родина живе в Нью-Йорку, де Ліра займається акторством і вихованням, а сини надихають Тіма на сімейні ролі. Нельсон часто говорить про важливість юдаїзму в родині та баланс кар’єри з батьківством, уникаючи публічності для дітей. Подружжя підтримує один одного: Ліра знімалася в його “O”, а Тім пише ролі з урахуванням родини. Сьогодні Нельсон пишається синами, які вивчають мистецтво, і родина веде спокійне життя в Нью-Йорку з акцентом на освіту та творчість.

Наразі Тім Блейк Нельсон, якому 61 рік, активно поєднує акторство, режисуру, письменництво та театр, проживаючи в Нью-Йорку з дружиною Лірою Бенавідес та синами, балансуючи голлівудські проекти з інді-кіно та літературою. У 2025 році він повернувся до ролі Семюела Стернса / Лідера у “Капітан Америка: Новий світ” (Captain America: Brave New World, прем’єра 14 лютого), де попередив Капітана про загрозу, і натякнув на повернення в MCU, заявивши: “Фани не чекатимуть 16 років, якщо це від мене залежить”, з можливим камео в “Avengers: Doomsday” (2026). Серед недавніх — головна роль Бернарда “Бенг Бенг” Розиски у боксерській драмі “Bang Bang” (прем’єра 12 вересня), де тренує онука, що принесло Jury Award за найкращого актора на Rome International Film Festival (2024); фільм хвалять за емоційну глибину та прем’єру на Tribeca. Нельсон знявся в “Greedy People” (2024) як Воллес, “The Invisibles” (2024) як Чарлі, “The Bricklayer” (2023) як O’Malley та озвучив Чорних Кроликів у “Pinocchio” (2022) Ґільєрмо дель Торо. У жовтні 2025 він отримав Laurette Taylor Award від Theatre East за внесок у театр, з церемонією 20 січня 2026. Серед майбутніх — роль у вестерні “Where the Sparrows Fly” (2026), постапокаліптичній драмі “The Leader” як Маршалл Applewhite, “The Testament of Ann Lee” (2025) з Амантою Сейфрід, “On the End” (2025) як Том Феррейра (виконавчий продюсер), та “Dust Bunny” (2025). Нельсон випустив другий роман “Superhero” (грудень 2025) від Unnamed Press — сатиру про Голлівуд і супергеройські фільми, натхненну його досвідом у MCU, та готується до третього сезону “The Lowdown” на FX з Ітаном Гоуком. У театрі — прем’єра п’єси “And Then We Were No More” (вересень 2025) на La MaMa про справедливість в еру алгоритмів. Окрім кар’єри, він голова ради Juilliard School, підтримує єврейські громади та освіту, практикує йогу та піаніно для релаксації, уникаючи соцмереж, але ділиться в інтерв’ю про натхнення від сім’ї та боротьбу з віковим сексизмом у кіно. Нельсон планує режисерський проект про Голокост у 2026 та продовжує адвокацію різноманітності.