Тетяна Куліш

Тетяна Петрівна Куліш — радянська та російська акторка театру і кіно, театральна педагогиня, яка народилася 4 травня 1952 року в Тулі [citation:1]. У 1973 році закінчила Ярославське театральне училище (курс народного артиста СРСР Валерія Нельського) [citation:1]. З 1979 року і до кінця життя служила в Ленінградському академічному театрі драми імені О. С. Пушкіна (Александринський театр) [citation:1]. Померла 7 серпня 2010 року в Санкт-Петербурзі від онкологічного захворювання [citation:1].

Тетяна Куліш відома як акторка театру та кіно, яка створила низку яскравих ліричних образів на сцені Александринського театру [citation:1]. Серед її найвідоміших театральних ролей — Сольвейг у «Пер Гюнті», Ніна Зарічна в «Чайці» та Ольга в «Трьох сестрах» А. П. Чехова [citation:1]. У кіно вона здобула широку популярність завдяки ролі Мані Дубровиної в багатосерійному фільмі «Строгови» (1976) [citation:5]. Також акторка виконала головні ролі у фільмах «Вершник із блискавкою в руці» (1975), «Це було за Нарвською заставою» (1981) та драмі «Фруза» (1981) за мотивами оповідання Василя Бикова [citation:5].

У 1987 році Тетяні Куліш було присвоєно почесне звання «Заслужена артистка РРФСР» [citation:1][citation:5]. Інформація про інші нагороди та офіційні досягнення акторки у відкритих джерелах відсутня.

Тетяна Куліш була одружена з Левом Колгановим (нар. 1935), оператором-постановником кіностудії «Ленфільм» [citation:1]. У шлюбі народився син Володимир Колганов (нар. 1978), який також став актором [citation:1]. У подружжя є онук та онука [citation:1]. У театральних колах ходили чутки про роман акторки з художнім керівником Александринського театру Ігорем Горбачовим, однак ця інформація не була офіційно підтверджена [citation:2][citation:6]. Тетяна Петровна була, за спогадами колег, тихою та доброю людиною, яка вважала за краще не афішувати особисте життя [citation:2].

Тетяна Куліш пішла з життя 7 серпня 2010 року на 59-му році після важкої хвороби [citation:1][citation:5]. З 1992 року вона займалася викладацькою діяльністю, а з 2003 року і до останніх днів обіймала посаду ректора театрального інституту «Школа Російської Драми» [citation:1][citation:5]. Похована акторка на Смоленському православному цвинтарі в Санкт-Петербурзі [citation:1]. Її творча спадщина продовжує жити у спогадах колег, студентів та вдячних глядачів, які пам’ятають акторку за її яскравими ролями в кіно та театрі [citation:6].