Татяна Маслані

Тетяна Ґабріель Маслані народилася 22 вересня 1985 року в Реджайні, провінція Саскачеван, Канада.
Вона є дочкою Дена Маслані, столяра, та Ренате Кратц, перекладачки французької та англійської мов, з австрійським, німецьким, польським, румунським та українським корінням.
З чотирьох років Тетяна займалася танцями (балет, джаз, степ), а з дев’яти — театром та мюзиклами в місцевій громаді.
Вона відвідувала школу з французькою іммерсією, де вивчала німецьку від матері, а згодом Dr. Martin LeBoldus High School, де брала участь у шкільних виставах та імпровізації, закінчивши в 2003 році.
Після гап-їєру вступила до Університету Реджайни на філософію, психологію та кіно, але через півсеместру покинула навчання, щоб подорожувати та грати в театрі, переїхавши до Торонто у 20 років.

Тетяна Маслані — канадська акторка, відома ролями в науковій фантастиці, драмі та супергеройських проектах, з акцентом на складні, багатогранні персонажі.
Її кар’єра розпочалася в 2002 році з ролі в серіалі «2030 CE», після чого з’явилися ролі в «Щоденник мертвих» (2007), «Східні обіцянки» (2007) з Віґо Мортенсеном та «Обіцянка» (2012) з Рейчел МакАдамс.
Прорив стався з серіалом «М孿ні близнюки» (Orphan Black, 2013–2017), де вона зіграла понад десяток клонів Сари Менінг, демонструючи різні акценти та характери, що принесло світову славу.
У 2022 році Маслані дебютувала в КВМ як Дженніфер Волтерс / Ше-Халк у серіалі «Ше-Халк: Адвокатка» на Disney+, поєднуючи комедію з екшеном.
Інші ключові проекти включають «Сильніший» (2017) з Джейком Джилленхолом, «Знищувач» (2018) з Ніколь Кідман, «Перрі Мейсон» (2020) як сестра Еліс та бродвейські постановки «Мережа» (2018–2019) та «Сірий будинок» (2023).
Вона також озвучувала королеву Ажу в «Трольхантери: Оповіді Аркадії» (2018–2019) та королеви в «Непереможний» (2023–донині).
Маслані відома імпровізаційними навичками, фемінізмом та підтримкою ЛГБТК+ спільноти.

Тетяна Маслані виграла Primetime Emmy Award за найкращу жіночу роль у драматичному серіалі за «Ми близнюки» (2016), ставши першою канадською акторкою з такою нагородою за канадський серіал.
Вона здобула п’ять Canadian Screen Awards (2014–2018) за «Ми близнюки», два Critics’ Choice Television Awards (2013, 2014) за найкращу акторку в драмі та TCA Award за індивідуальні досягнення в драмі (2013).
За «Інша половина» (2016) — Canadian Screen Award за найкращу жіночу роль; номінація на Golden Globe за «Ми близнюки» (2016).
Серед інших: два Gemini Awards, два ACTRA Awards, Special Jury Breakthrough Award на Sundance за «Grown Up Movie Star» (2010), Phillip Borsos Award за «Picture Day» (2012) та «Cas and Dylan» (2013).
Номінації на Saturn Award за «Ше-Халк» (2024), Screen Actors Guild Award за «М孿ні близнюки» (2016).
У 2024 році введена до Canada’s Walk of Fame; загалом понад 36 перемог та 54 номінації.
Її досягнення включають визнання за мультиперсонажні ролі та внесок у канадське кіно.

Тетяна Маслані походить з сім’ї з багатокультурним корінням: батько Ден Маслані — столяр, мати Ренате Кратц — перекладачка з німецькомовної родини.
Вона має двох молодших братів: актора Деніела Маслані (відомий з «Фарго») та аніматора Майкла Маслані, з якими близька та часто співпрацює на проектах.
Її предки — австрійського, німецького, польського, румунського та українського походження; бабуся та дідусь по матері розмовляли німецькою.
У 2011–2017 роках зустрічалася з актором Томом Калленом, з яким знялася в «Інша половина» (2016), але розійшлися через напружений графік.
У 2022 році одружилася з актором Бренданом Гайнсом, з яким познайомилася в театрі; пара разом з 2018 року, знімалися в «Близнюки».
У них немає дітей, але вони ведуть приватне життя в Лос-Анджелесі, фокусуючись на кар’єрі та спільних інтересах як актори.
Маслані близька з родиною, часто згадує підтримку батьків у ранній кар’єрі та подорожує з братами; сім’я підтримує її феміністичні ініціативи.
Вона описує дитинство як творче та багатомовне, з акцентом на імпровізацію та танці.

Наразі, у грудні 2025 року, 40-річна Тетяна Маслані проживає в Лос-Анджелесі з чоловіком Бренданом Гайнсом, балансуючи акторство з продюсуванням.
Вона знялася в хорорі «Мавпа» (The Monkey, 2025) режисера Осґуда Перкінса, де зіграла ключову роль, та в трилері «Хранитель» (Keeper, 2025), також від Перкінса, де виступила виконавчою продюсеркою.
У 2024 році Маслані введена до Canada’s Walk of Fame, де критикувала закон про займенники в школах Саскачевану, пожертвувала 10 000 доларів на притулок для ЛГБТК+ молоді в Реджайні та закликала до припинення вогню в Газі.
Вона гостьово судила в «The Boulet Brothers’ Dragula» (2024, епізод «Holiday of Horrors») та озвучила персонажів у «Непереможний» (2023–донині) та «Digman!» (2025, епізод «The Christ Figure»).
У 2025 році з’явилася як принцеса Лея в живому читанні «Maclunkey Treasure Island: A Live Staged Reading of Star Wars – A New Hope».
Майбутні проекти включають рекурентну роль у «Star Trek: Starfleet Academy» (2026), фільм «Молоді люди» (The Young People, 2026, зйомки), «Єдиний живий кишеньковий злодій у Нью-Йорку» (TBA, постпродакшн) та «Будь-яка інша ніч» (TBA, постпродакшн).
Маслані активно підтримує ментальне здоров’я, бодипозитив та канадські мистецтва, повертаючись до Реджайни для майстер-класів.
Вона коментує в інтерв’ю важливість різноманітності в медіа та планує більше театральних ролей у 2026 році.
Загалом, попри паузу після «Ше-Халк», Тетяна переживає ренесанс у хорорі та sci-fi, з акцентом на соціальні теми та сімейне життя.